14.07.2022

Ірина Сідлецька, Vertex Hotel Group, UHRA: «Кожен регіон матиме власну долю з погляду туристичної та бізнес-активності»

Протягом першого місяця повномасштабної війни команда Commercial Property опублікувала низку інтерв’ю із гравцями готельного ринку України. Ми продовжуємо висвічувати ситуацію у цьому секторі. Що відбувається у готельній сфері нині, чи очікують оператори на літній сезон, чи варто відкривати нові об’єкти зараз і що потрібно врахувати в майбутньому, чи завершилася боротьба Асоціації готелів та курортів України (UHRA) за те, щоб міжнародні мережі покинули ринок росії, – про це розповіла Ірина Сідлецька, генеральна директорка компанії Vertex Hotel Group, голова UHRA. 


Повномасштабна війна триває понад чотири місяці. Ми спілкувалися з Вашою компанією в березні про те, як працювали готелі на той момент. А що відбувається зараз? Як адаптували роботу? Чи є гості? Чи є попит на додаткові послуги?

Під час війни готелі розділилися на три типи: (а) ті, хто продовжував роботу; (б) ті, що зачинились (зокрема, готелі, що в управлінні міжнародних мереж, зачинилися усі); (в) ті, що частково чи повністю зруйновані. Щодо Vertex Hotel Group, то нині з усіх об’єктів компанії працюють 5-зірковий готель Bristol і преміальний спортивний клуб «Формула» в Одесі.

Пріоритетом для всіх готелів, у якому регіоні вони б не були розташовані, стала безпека гостей і персоналу. Ми з командою намагаємося адаптуватись до нових реалій, то ж серед іншого – впровадили такі безпекові заходи:

  • збільшення кількості працівників служби безпеки готелів; 

  • підсилення уваги за контролем доступу та пересуванням у готелі;

  • додаткова перевірка особистих даних на етапі бронювання;

  • використання локальної голосової системи оповіщення про повітряну тривогу;

  • облаштування комфортного укриття;

  • забезпечення тривожними валізами.

З перших днів війни наші співробітники та гості перебували 24/7 у готелі, разом проводили час в укритті, харчувалися, допомагали один одному. Важливою місією для нас стала допомога військовослужбовцям, територіальній обороні, матерям з дітьми та старшим людям. Щодня ми готували для них по 500 обідів, акумулювали та сортували одяг, взуття, засоби гігієни, дитяче харчування.

Разом ми вистояли, стали сильнішими, зберегли команду!

Гості в наших готелях зараз це, здебільшого:

  • представники міжнародних місій, посольств;

  • журналісти;

  • ті, хто їде транзитом за кордон;

Досить велика частка номерного фонду виділяється на гуманітарні потреби, розміщення тих, хто потребує прихистку. 

Попит на додаткові послуги мінімальний: трансфер, послуги прання, прасування. 

Ініціатива Visit Ukraine in Future, до якої долучилися й Ваші готелі, чи спрацювала вона? Який ефект отримали?

Така ініціатива на початку війни стала вчасною комунікацією, яка була націлена на постійних гостей та іноземних партнерів задля підтримки України та готельної галузі. UHRA (Асоціація готелів та курортів України) під ключ розробила механіку роботи акції, надала тексти й інструменти щодо її налагодження, забезпечила інформаційну підтримку. Однак результативність цієї акції в кожному окремому випадку залежить від того, як готель використовував запропоновані інструменти в роботі. 

Проактивна зовнішня комунікація є запорукою успіху в отриманні благодійних внесків від міжнародних колег і партнерів. Тому на прикладі наших готелів можу сказати – ми були активними та регулярно виходили із зовнішньою комунікацією в соціальні мережі та ЗМІ. Війна – не привід для мовчання, наша аудиторія потребує комунікації, їй важливо відчути підтримку та нашу позицію. У наших готелях ця акція спрацювала і далі в дії. Ми дуже вдячні всім, хто нас підтримує.

Як би Ви охарактеризували ситуацію в готельній галузі України загалом? Чи є розуміння, яка частка готелів працює, яке завантаження і ціни? Яка частка готелів призупинила роботу/закрилася?

На жаль, і до війни ми бачили проблему, коли відсутня якісна статистика в готельному секторі, а період активних бойових дій ще більше поглибив цю проблематику. Нині UHRA також працює над тим, щоб відновити актуалізацію готелями своїх операційних показників на таких відомих бенчмарк-ресурсах, як HotelMatrix і STR: зараз статистичні графіки та їх динамічні криві є цілком хибними, тобто недостовірними. Та спілкуючись з колегами, ми знаємо, що середня завантаженість по Україні (там, де працюють готелі) становить у червні близько 35%. Знову ж таки, картина складається із низьких показників у центрі та відносно високих у західних областях. То ж статистика доволі така собі «грубувата». 

Але, попри те, що у травні завантаженість готелів на заході коливалася в межах 85-95%, зараз ми спостерігаємо спад до 30-40%. На це вплинули два чинники: (1) транзитні гості визначилися із країною чи отримали візи та поїхали за кордон; (2) ті, хто рушив додому в безпечніші райони центру, сходу та півдня. 

Тож закликаю колег приєднатися до ресурсів бенчмаркінгу задля отримання актуальних зрізів щодо стану галузі, що дасть змогу проаналізувати та скорегувати ситуацію й у власному готелі.

Попри складну та непрогнозовану ситуацію, в Україні відкриваються нові готелі. На Вашу думку, чи варто відкриватися саме зараз? Чи виправданий такий крок?

Все залежить від стадії будівництва та від регіону. Особисто я вважаю, що не варто зупинятися і навпаки – такі кризові періоди можуть привести до різких змін у компанії, якщо в той час, коли всі завмирають, ти продовжуєш рухатися далі.

З іншого боку, з позиції власника таких проєктів я все ж переосмислила б, яким чином зміниться позиціювання того чи іншого міста чи дестинації, адже, як ми всі розуміємо, кожен з регіонів нашої України матиме власну особливу долю з погляду туристичної та бізнес-активності. Як ми вже бачимо, Закарпаття переростає у діловий, промисловий і сервісний хаб макрорівня. Чернігівщина та Слобожанщина, які були туристично привабливими, в найближчі роки після війни стануть центром Dark Tourism, тобто подорож не з погляду дозвілля, а з погляду пам’яті й історичної обізнаності. Харків на певний період втратить роль бізнес-столиці. І тут дуже багато залежить від концепції відбудови цих міст і містечок, що потребує вже консолідованої роботи всіх міністерств, влади, бізнесу. Це потрібно робити для того, щоб системно донести світовій спільноті, що саме ми хочемо зберегти чи створити. Наприклад, якщо візитівкою Харкова був індустріальний архітектурний стиль, то після руйнування й відбудови команда спеціалістів може запропонувати якісь цілком нові сенси. Я рекомендувала б переосмислити ідеї, які були закладені в основу того чи іншого проєкту, і взяти певну паузу для того, щоб приміряти її на нові реалії. 

Ми як Vertex Hotel Group продовжуємо обраний шлях щодо ребрендингу одного з наших готелів на Best Western. Ми реалізуємо ту стратегію, яка була обрана раніше. Так, бачимо доцільним продовжувати стратегію, обрану й до війни як профільної Third-Party управлінської компанії, бачимо це виправданим. І продовжуємо рухатись у цьому напрямі й по іншим проєктам. 

Літній сезон яким він буде для готельної галузі України? 

Насамперед можна говорити лише про відносно безпечні від війни регіони. Великого туристичного руху очікувати не варто. Небо залишається закритим, міжнародні гості до нас не поїдуть. Але зараз період літніх канікул. Звісно, хочеться на море, але воно поки закрите для відвідування, тому я не прогнозую традиційного підвищення попиту в південному регіоні. Є поодинокі сміливці, які ризикують та все одно їдуть відпочивати в одеському напрямку.

 На жаль, на певний час ми втратили контроль над такими курортними містами, як Херсон, Мелітополь, Миколаїв, а Маріуполь повністю розтрощений. Тому зазвичай популярний туристичний азовський і херсонський напрямки не отримають цього року відпочивальників. Цьогорічний південний туристичний сезон на паузі. Захід є найпривабливішим для відпочинку українських родин, залишаючись відносно безпечним під час воєнного стану.

Будьмо реалістами – відпочинок зараз не є в пріоритеті в українців, усі заощадження витрачаються на першочергові потреби. Тому відпочинок відкладають до «після Перемоги» та після відновлення сприятливого економічного стану.

Ми спілкувалися з представниками девелоперських компаній і виробниками будматеріалів про те, чим держава може допомогти їхнім сферам. Всі звернули увагу на необхідність доступу до кредитних ресурсів. На Вашу думку, яку підтримку могла б надати держава готельному сектору?

Насамперед важливо зазначити багатомільярдні втрати туристичної галузі з 2014 року, пов’язані з анексією Криму (тисячі курортно-туристичних об’єктів, туристичних магнітів, курортів, готелів), до яких додалися не менші втрати, які поки важко порахувати, пов’язані із захопленням аналогічної інфраструктури на Азовському і Чорноморському узбережжі – від Маріуполя до Херсону, а з урахуванням запроваджених обмежень і заборон – курортного сезону не буде навіть на контрольованому узбережжі від Очакова до Кілії.

Так, девелопери звертають увагу на необхідність доступу до кредитних ресурсів. Готельний сектор – це сфера послуг, і коли йде війна, при всій нашій любові до галузі, я певна – є більш пріоритетні першочергові заходи та дії, які держава має робити і робить у цей складний воєнний час. Нам треба набратись терпіння та працювати з усіх сил, і буде мир, і будуть туристи та гості, і буде високий RevPAR!

Щодо довгострокових планів, загадувати щось важко, але якщо думати на майбутнє, то звісно, з боку держави важливо було б надати якомога сприятливіші умови для того, щоб з’являлися нові готелі, які мають бути відновлені в містах, де зруйнована готельна інфраструктура. А це означає доступне кредитування, помірне оподаткування господарської діяльності тих закладів, які запустилися, у т.ч. в частині ПДВ і податку на прибуток, особливі прозорі та стимулюючі умови для залучення іноземних інвесторів і міжнародних операторів (наприклад, податкові канікули). Комплексне бачення було озвучене в межах роботи підгрупи з питань відновлення сфери туризму та курортів. І ми як учасники UHRA брали активну участь, формулюючи ці механізми підтримки, проте це справді – плани на майбутнє. А зараз працюємо, допомагаємо, чим можемо, для збереження робочих місць, підтримання економіки та руху до перемоги.

Раніше асоціація UHRA боролася за те, щоб міжнародні готельні мережі покинули ринок росії. Яка ситуація нині чи продовжують роботу ці мережі, чи, можливо, вже хтось покинув ринок країни-агресора? І якими будуть подальші дії UHRA з цього питання?

На початку березня, після першого шоку від початку війни, UHRA вирішила створити інформаційний тиск на міжнародних операторів і франчайзорів, під чиїми прапорами в росії працюють готелі. Галузева інформація щодо того, які бренди/компанії там ведуть діяльність, була нами оперативно проаналізована: ми сфокусували зусилля на тих семи корпораціях (лідери вказані у звіті EY), що мають там найбільше своїх франшиз і менеджмент-контрактів (нагадаємо – міжнародні готельні корпорації дуже рідко мають у власності готелі: власниками оснащених під готелі будівель є фізичні чи юридичні особи, зазвичай це місцевий капітал, а «мережі» лише мають мандат на управління цими активами (management contract) під одним із їхніх брендів чи, ще частіше, продають власнику a franchise – право користування брендом, операційними стандартами, корпоративною системою бронювання, клієнтською базою та системою лояльності мережі). 

Ключові дані міжнародних готельних операторів у росії*


Мережа       

Наявна кількість     

Майбутня кількість     

Загальна кількість до 2025 року       

готелів  

номерів     

готелів    

номерів     

готелів      

номерів   

1

Radisson Hotel Group

37

9907

4

604

41

10 511

2

Accor Hotels

52

8736

36

6827

88

15 563

3

InterContinental Hotels Group

29

6650

5

2176

34

8826

4

Marriott International 

26

5857

6

1358

32

7215

5

Hilton Worldwide

25

4661

12

1840

37

6501

6

Wyndham Hotel Group

6

877

3

807

9

1684

7

Hyatt Hotels Corporation    

4

997

3

534

7

1531

8

BWH Hotel Group

6

922

2

82

8

1004

9

Domina Hotels

2

327

4

668

6

995

10

Sokos Hotels

3

927

-

-

3

927

11

Lotte Hotels & Resorts

4

816

-

-

4

816

12

Kempinski Hotels

3

803

-

-

3

803

13

Louvre Hotels Group

4

520

-

-

4

520

14

Corinthia Hotels 

1

388

1

-

2

388

15

Four Seasons Hotels & Resorts

2

357

-

-

2

357

16

Vienna House

2

348

-

-

2

348


Okura Nikko Hotels

-

-

2

523

2

523

17

Belmond

1

265

-

-

1

265

18

Penta Hotels Worldwide

1

228

-

-

1

228

19

Rocco Forte Hotels

1

175

-

-

1

175

20

Mamaison Hotels & Residences

1

84

-

-

1

84


Jumeirah Group

-

-

1

76

1

76


Mandarin Oriental Hotel Group

-

-

1

65

1

65


Toyoko Inn Hotels

-

-

1

-

1

-


Загалом

210

43 845

81

15 560

291

59 405


*Станом на лютий 2021 року
Джерело: аналіз EY

Заробіток мережі формується від роялті за користування брендом, комісійних за бронювання та гонорарів за управління (якщо це management): загалом «набігає» до 15% від валової виручки готелю. Тож якщо, наприклад, річна виручка 5-зіркового Swissotel Resort Sochi Kamelia, який все ще активно працює, може сягати 40 мільйонів євро, то мережа заробить 5 мільйонів, і це лише на одному зі своїх готелів у росії (зауважу, що персонал перебуває на балансі власника і покривається з операційних витрат). Це нормально, щоб готельні оператори заробляли, і прекрасно, якщо багато та заслужено. Але це цілком аморально – виступати каталізатором економіки росії (в цьому конкретному рекреаційному її сегменті), яка фінансує війну, водночас проголошуючи у своїх корпоративних кодексах бізнес-етики вірність гуманним принципам прав людини й дотримання міжнародного права. Та ще й прикриваючись піклуванням про свої команди (див. вище про персонал). Це як мінімум подвійні стандарти, а в реальності – криваві гроші на війні.

Ми збурювали громадську думку, писали петиції, звернення, пресрелізи, у соціальних мережах і на шпальтах потужних новинних ресурсів, таких як Financial Times і Hotels.com, виступали на онлайн- та офлайн-подіях, заручались підтримкою колег по галузі за кордоном – які аргументи ми тільки не використали… Результатів домагалися доволі довго, але публічний тиск врешті подіяв. Ще на початку війни всі мережеві оператори в один голос прорапортували, що припиняють розвиткову активність (тобто призупиняють проєктувати та відкривати нові готелі), але лише у червні оператор Marriott International заявив про початок розірвання контрактів із російськими власниками, а наприкінці червня й група InterContinental Hotels Group. Тільки реальне припинення дії цих угод і зупинка експертної співпраці мереж із власниками конкретних забрендованих готелів означає вихід з російського ринку. Такі гіганти, як Radisson Hotel Group, Accor, Hilton Worldwide, Wyndham Hotel Group (інші – у таблиці вище) нині маневрують і відтягують такі свої голосні заяви. Хоча як професіонали ми знаємо, що деякі з них ведуть індивідуальні переговори про зупинку послуг непублічно. Що ж – це їхня юридична стратегія, і шкода, якщо це буде «по-тихому», без демонстративного осуду війни та путінського режиму. Жага комерційної вигоди часто превалює над гуманістичними цінностями. Боротьба триває!