Декарбонізація у секторі нерухомості

Використання енергії в будівлях призводить до прямих і непрямих викидів CO₂. В процесі експлуатації нерухомість генерує майже 40% щорічної глобальної емісії вуглецю. І це не враховуючи викиди при будівництві, виробництві матеріалів тощо. У світлі боротьби з кліматичними змінами з одного боку та збільшенням обсягів нерухомості з іншого питання декарбонізації у цьому секторі набуває ще більшого значення.

Текст: Микола Герасименко, засновник і керівник компанії MCL

ШЛЯХ ДЕКАРБОНІЗАЦІЇ УКРАЇНИ

Декарбонізація – це процес скорочення викидів CO₂ в атмосферу та переходу до низьковуглецевої енергетичної системи з використанням ресурсів відновлюваних джерел енергії (далі – ВДЕ). Тобто це широке впровадження процесу генерації електричної енергії з нульовим рівнем викидів вуглецю.

Питання декарбонізації набуло розголосу після набуття чинності Паризької угоди у 2016 році, де основною метою стало недопущення підвищення глобального рівня температури вище позначки 1,5° С. Згідно з висновками шостого звіту Міжурядової групи експертів із питань зміни клімату (Intergovernmental Panel on Climate Change, ІРСС), опублікованого ООН 9 серпня 2021 року, останні зміни клімату мають широке поширення та вищу інтенсивність. Лише в Україні за останні 30 років середня річна температура підвищилася на 1,2° С. На загальнонаціональному рівні наша країна також взяла на себе зобов'язання скоротити викиди парникових газів на 65% до 2030 року. Це підтверджено Другим національним визначеним внеском України до Паризької угоди, що був представлений на 26-й Конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (COP26), яка проходила в Глазго у Великій Британії з 31 жовтня до 12 листопада 2021 року. Це концепція розвитку держави для досягнення екологічно й економічно доцільних перевтілень у всіх секторах економіки: енергетиці, промисловості, транспорті, будівлях, сільському та лісовому господарствах й управлінні відходами.

Наразі декарбонізація досягається різними шляхами, і шлях декарбонізації для України тільки починається. Країна підтримує The European Green Deal – стратегію побудови вуглецево-нейтральної економіки до 2050 року. Підвищення квот на викиди вуглецю зумовлюють провести зміни та ввести жорсткіші вимоги у законодавстві. Найбільші обсяги СО₂ виробляють, зокрема, енергетична, металургійна, транспортна промисловість, а також житлово-комунальне господарство (ЖКГ). Нагадаємо, що у 2018 році в нашій країні була прийнята Стратегія низьковуглецевого розвитку України до 2050 року, яка охоплює декарбонізацію енергетики, скорочення інших викидів парникових газів, ніж СО₂, поглинання вуглецю та скорочення емісії парникових газів у секторі землекористування та лісового господарства. Наразі багато українських металургійних компаній долучилися до розробки програм щодо скорочення викидів. Наприклад, корпорація Centravis почала програму екологічної модернізації вартістю 140 мільйонів гривень. Гірничо-металургійна група «Метінвест» (на яку припадає 16% викидів в Україні) торік підвищила інвестиції на 30%, а саме до $500 мільйонів.

ДЕКАРБОНІЗАЦІЯ НЕРУХОМОСТІ

Розглядаючи питання декарбонізації у секторі нерухомості, можна зазначити, що згідно з даними звіту некомерційної організації Architecture 2030 будівлі генерують майже 40% щорічних глобальних викидів CO₂, а приблизно 2/3 наявної світової забудови все ще існуватиме у 2040 році. Ба більше, очікується, що загальна площа нових будівель подвоїться до 2060 року. Це веде до того, що для досягнення цілей декарбонізації необхідно мінімізувати енергоспоживання, широко впровадити використання повністю електричних систем для запобігання викидам при спалюванні газу на об'єктах і забезпечити їх прив'язку до енергії, що генерується із ВДЕ, враховувати вплив на екологію матеріалів, з яких будуються або вже побудовані будівлі.

Суб'єктна структура ринку нерухомості містить:

• Первинний ринок. Сектор розвитку (створення) об’єктів нерухомості: інвестори, забудовники.
• Вторинний ринок. Сектор обороту прав на нерухомість: ріелтори, брокери, оцінювачі.
• Покупець (орендар).
• Сектор управління об’єктами нерухомості.

У загальному розумінні декарбонізація у секторі нерухомості може бути досягнута завдяки тісній співпраці цих ключових осіб, а особливо близькій співпраці суспільства та держави як на місцевому, так і на регіональному рівнях.

У період швидкого розвитку інфраструктури міст одним з основних завдань є зменшення можливості виникнення «теплових островів». Тому під час будівництва та провадження будь-якої діяльності, яка залучає інвестиції, актуальним є застосування системи факторів Environmental, Social, and Governance (далі – ESG), відповідно до яких компанії забезпечують управління сталим розвитком. GRESB Real Estate Assessment оцінює ефективність ESG та є одним із глобальних стандартів для порівняльного аналізу та звітності ESG для компаній, які перебувають на біржі нерухомості, фондів приватної власності, забудовників та інвесторів, які вкладають безпосередньо в нерухомість. Також є інші ради зі стандартів обліку у сфері сталого розвитку, такі як SASB (Sustainability Accounting Standards Board), GRI (Global Reporting Initiative), CDSB (Climate Disclosure Standards Board).

Задля досягнення мети декарбонізації зміни мають стосуватися різних процесів, що відбуваються у сферах нерухомості: проєктування, будівництва, модернізації/демонтажі будинків. Обсяг емісій СО₂ прораховується вже на етапі постачання сировинних матеріалів. Тому ключовим у досягненні рівня нульових викидів вуглецю є оцінка проєкту на всіх етапах будівництва або реконструкції з урахуванням максимальної можливості використання сучасних інженерних рішень, інноваційних систем і технологій сталого будівництва. Як варіант можливе використання загальноприйнятої методики Environment Product Declaration (далі – EPD) – екологічної декларації продукції, що показує вплив виробу (матеріалу) на довкілля протягом усього його життєвого циклу. EPD проводиться на основі стандарту ISO 14025. Для будівництва об’єктів згідно із «зеленими» стандартами ця методика є обов’язковою майже для всіх таких сертифікацій.

Як для вже наявних, так і для нових проєктів нерухомості можливістю підтвердити або покращити теперішній стан галузі є проходження однієї із «зелених» сертифікацій – BREEAM, LEED, WELL. Це стандарти оцінки високоефективних будівель для досягнення сталого середовища. Останні два є доволі популярними в Україні. Наприклад, проєкти бізнес-кампусів В9 і В10 у київському інноваційному парку UNIT.City отримали сертифікат LEED рівня Silver. Зокрема, при їх зведенні були використані технології, спрямовані на збереження енергії та води, зменшення викидів CO₂. Найперша будівля в Україні, що була сертифікована за стандартом BREEAM, – це столичний БЦ Astarta Organic Business Centre, а перший житловий комплекс – київський ЖК DIADANS. За схемою BREEAM In-Use International у нашій країні сертифіковано БЦ Horizon Park, БЦ Prime, БЦ Eurasia, БЦ Grand (всі – Київ) і БЦ Optima Plaza (Львів). Варто зазначити, що все більше компаній ринку нерухомості приділяють увагу питанню екологічності своїх будівель, звертаючись не тільки до сучасного українського законодавства, а також до закордонних практик інших держав.

Людина більшу частину свого життя проводить у будинках, тому архітектурна частина та дизайн мають бути спрямовані на поліпшення здоров'я та благополуччя населення в штучному середовищі завдяки правильному плануванню приміщень – наприклад, зелені дахи, зелені стіни, використання сертифікованої деревини (Forest Stewardship Council, FSC) як будівельного матеріалу з дуже низьким рівнем вуглецевого сліду тощо. Кліматичні зміни (посухи, повені, пожежі, ін.) мають також спонукати до внесення в проєкти розділу щодо створення сталого штучного середовища, а не тільки до прямого виконання вимог державних і галузевих будівельних норм країни.