Kompozit: як Дмитро Остапенко започаткував компанію і куди рухає бізнес нині

Дмитро Остапенко – український бізнесмен і засновник компанії з виробництва фарб Kompozit. Понад 20 років вона успішно працює на ринку України та країнах Європи у співпраці зі світовими партнерами. Нині ціллю компанії є підкорення ринку США.

Розкажіть, як зародився Kompozit.

Все почалось із того, що в університеті треба було десь заробити грошей. Це був 1993 рік. Я пішов до цеху з фарбами, у процесі роботи помітив, що можна заробляти на продажах, але за це тоді ніхто не платив. Я отримував із різниці в ціні. 

Місяць я просто ходив вулицями та налагоджував зв’язки, дивився, де використовують і продають фарбу. Одного разу друг мого шефа звернувся із пропозицією представляти його компанію та продавати фарбу по Києву. Внаслідок співпраці ми вже як товариші створили спільне акціонерне товариство, яке успішно росло. Тоді ми називалися Kompozit Service Brand.

Минув рік, і я викупив партнерську частину, долучив брата. Відтоді Kompozit став сімейним бізнесом.

Через кілька років у мене з’явилася ідея створити саме бренд, а не торгувати чужою продукцією. Ми замовляли товар на інших заводах в Україні, його робили під нашим брендом, проте якість була не найкращою.

У 2000 році побудували перший цех із виробництва власної фарби. Це було ризикове рішення, але ми не побоялися. Дуже добре пам’ятаю, що першим власноруч виготовленим кольором був блакитний. Тестову рецептуру я зробив у пластиковій склянці виделкою, і так народилася перша партія.

У чому унікальність Вашого бізнесу?

Передусім ми завжди використовували інновації та креатив у роботі. Наприклад, ми одними з перших почали виробляти сніжно-білу фарбу, коли такої ще не було на ринку. Так ми рухалися в усіх аспектах бізнесу: дизайн, паковання, брендинг, звісно, сама продукція. 

Для мене значущим є те, що Kompozit став ініціатором виготовлення екологічних фарб. Ми відмовилися від додавання свинцю у фарби, згодом почали пропагувати це на державному рівні, бо нам важливо, щоб клієнти не лише отримували хороший продукт, але й берегли здоров’я. Нині виробництво фарб в Україні відбувається за європейськими стандартами якості VOC. 

Маючи контракти зі світовими постачальниками сировини Dow Chemical і BASF, ми першими отримували інформацію про нові розробки. Завдяки цьому наша компанія має патент на одну унікальну рецептуру фарби в Україні. Її особливість полягає в тому, що при фарбуванні поверхонь токсичний формальдегід нейтралізується киснем. Тому повітря не стає шкідливим для тих, хто перебуває в приміщенні. Я вважаю, це найголовніше наше досягнення. Багато забудовників відразу звернули увагу на таку інновацію, бо це ще й дуже хороший маркетинговий хід.

Безпека клієнтів і новаторство – це філософія та політика нашої компанії, тому ми пропагуємо це в Україні, Європі, а відтепер будемо і в Сполучених Штатах Америки. 

Зараз тут, у Маямі, я став членом декількох національних бізнес-клубів і водночас головою одного з них, а саме Board Club. Спочатку він буде для наших українців, які зараз в Америці, а пізніше планую долучати американців. Тому що вони мають цінний досвід у бізнесі, яким можуть поділитися з початківцями.

Аналізуючи бізнес в Америці, я бачу, що мені є куди рости та розвиватися. Найголовніше – на нішу Kompozit тут є попит. Ми можемо принести новинки на ринок Америки. Моєю ціллю є відкрити виробництво фарб у Штатах через півтора роки та підкорювати новий континент.

А як нині працює компанія в Україні?

Мені вдалося зібрати круту команду, якій я повністю довіряю. Звісно, перший місяць повномасштабної війни всі співробітники намагалися зберегти своє життя та своїх близьких. Коли стало більш можливо, запустили роботу. 

Дуже виручає вміння співробітників працювати дистанційно. Нині компанія працює, ми купуємо сировину, виконуємо замовлення. Наразі головною ціллю є не прибуток, а збереження команди й активів, щоб після нашої перемоги мати змогу запускатися на повну потужність і відновлювати Україну. 

Як побудувати масштабний бізнес?

Компанія Kompozit не виросла за один день, як на дріжджах. Це була довга робота, і над собою зокрема. Для досягнення успіху потрібно бути готовим засвоювати всі уроки життя: і позитивні, й негативні. 

У промисловості є стандарт якості ISO 9001. Він каже: «Якщо у вас є задача, в якої мало вхідних даних, і ви не можете вирахувати рішення, то найгіршим буде не ухвалити жодного». Якщо будуть рішення, буде рух. Тому я робив так, як мені підказувала інтуїція, і брав від життя всі можливі уроки. 

Тут я би ще зазначив, що важливо бачити хороше довкола, вміти з негативної ситуації винести переваги. Це завжди може бути корисним досвідом.

Ще однією запорукою успіху я вважаю відкритість до нового. Це двигун прогресу. Наприклад, у компанії ми моніторимо ринки, думаємо, що впроваджувати нового, розвиваємо креативність і шукаємо нові шляхи збуту. Це відрізняє нас від решти компаній. Як кажуть: вік живи – вік учись.

Великі справи не робляться без великих людей. Оточуйте себе правильними, «своїми» людьми, які будуть розділяти ваші цілі та цінності. Так, наприклад, якби я не мав такої команди в Україні, то зараз компанія не працювала б автономно. Коли ти робиш промисловий бізнес, треба формувати близьку до своїх принципів команду. Лише тоді бізнес буде самостійною частиною життя. 

Проте будьте готові, що на це потрібен час, адже не завжди трапляються саме ті люди. 

Не забувайте про відпочинок у гонках за вершинами. Не важливо, яку життєву ціль ви переслідуєте, але хороший відпочинок від рутини потрібен усім. У кожного він може бути різним. Мої способи відновлення – це сім’я та спорт. Вони наповнюють мене енергією. У бізнесі я досить ризикова людина, тож і в спорті люблю адреналін. Я займаюсь екстремальними видами спорту, вони неабияк розвантажують мозок. Якщо комусь після роботи треба випити келих вина чи побути в тиші, то я оберу мотоцикл і швидкість. ℗