Зупинитись не можна − адаптуватися: 5 викликів перед власником девелоперської компанії

Текст: Єгор Масленніков, засновник «Строй Сіті Development Group»

Щоранку я переглядаю новини, оскільки мені важливо знати про сучасні тенденції: про що пишуть західні ЗМІ та про що – українські. І торік мені, як і всім керівникам бізнесу, стало тривожно. Адже зі сторінок журналів і газет, з телепередач відомих європейських та американських масмедіа чи не щодня звучала інформація про крах чергової великої компанії. Туристичні оператори, авіаперевізники та навіть один із найбільших у світі сервісів прокату автомобілів Hertz оголосили про банкрутство. Власники та топменеджери в усьому світі виявилися не готовими до викликів, які принесла пандемія коронавірусу COVID-19. А з чим доводиться мати справу нам, українцям?

ЗМІНЮЮТЬСЯ ПРАВИЛА ГРИ

У багатьох країнах Європи та у США перед тим як прийняти рішення, яке вплине на бізнес, влада проводить тривалі дискусії та залучає до них гравців галузі. У нас же правила роботи дуже часто змінюються без обговорення з представниками бізнес-структур. Тому багато рішень стають сюрпризом. Щоб уникнути несподіванок, топменеджерам і власникам великих компаній доводиться заглиблюватися в усі законодавчі ініціативи, регулярно відвідувати форуми, круглі столи, щоб дізнатися про досвід колег. Багато читати та думати про те, як адаптувати бізнес до нових реалій.

Наприклад, функції Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) – одного з головних органів у будівельній галузі, спочатку були в місцевої влади, потім їх передали центральному органу, ще пізніше – все повернули назад. Далі ДАБІ визнали корупційною структурою та замість неї створили інший орган. Ще один приклад – нещодавно ухвалений законопроєкт №5600, який критикують абсолютно всі представники бізнесу. Пов'язано це з тим, що він негативно позначиться на інвестиційному попиті, частка якого в загальній структурі ринку нерухомості становить близько 40%, і галузь залишиться без десятків мільярдів гривень.

Не додають оптимізму й ризики втрати майна в разі посилення напруги на Сході країни. Цейфакт суттєво зменшує інтерес інвесторів, особливо іноземних, здійснювати довгострокові вкладення в нерухомість на території України. Адже бізнес-моделі потребують наявності горизонтів планування на десятки років. Тому багато інвесторів поки воліють освоювати інші ринки, де є можливості для безризикових вкладень. Ось і виходить, що більшість із них побоюються не стільки податків, скільки постійно мінливих правил гри.

ЕКОНОМІЧНІ СЮРПРИЗИ

Керівникам девелоперських компаній буквально доводиться ставати гуру у світі фінансів. Вони змушені передбачати всі ризики на нестабільному ринку. Наприклад, за два роки, які у середньому потрібні девелоперу для зведення нового об’єкта, можуть з'явитися додаткові податки або подорожчають будівельні матеріали. Зокрема, як сталося нещодавно – тільки за останні півтора року цегла, цемент та інші матеріали зросли в ціні на 20-30%, метал взагалі подорожчав удвічі, хоча потім його вартість знизилася. Так чи інакше, собівартість будівництва загалом зросла. Водночас пандемія призвела до того, що навесні 2020 року продажі в усіх компаніях зупинилися. Потенційні покупці квартир боялися вийти з дому в магазин, не кажучи вже про те, щоб прийти у відділ продажу та вибрати собі житло. Країні та бізнесу довелося кілька місяців жити в період нестабільності.

Ще одним економічним ризиком є світова інфляція. Відомо, що у 2020-2021 роках у межах боротьби з пандемією та її наслідками було надруковано додаткову грошову масу. Закономірно, це призвело до девальвації практично всіх світових валют, а отже, так чи інакше, провокує додаткове зростання собівартості будівництва в Україні. Водночас з огляду на зниження купівельної активності та платоспроможності українців, топменеджерам доводиться постійно переглядати економіку бізнесу.

Враховуючи всі перераховані вище фактори, найкраще під час турбулентності почуваються компанії, які проводять грамотну фінансову політику. Наприклад, які не продають все житло відразу напочатковому етапі будівництва, а реалізовують його поступово, не виводячи прибуток до моменту завершення житлового комплексу.

НЕСТАЧА КАДРІВ

Про те, наскільки сильний в Україні кадровий голод, виходячи зі свого досвіду, можуть розповісти девелоперські компанії. За нашими спеціалістами, які вміють створювати якісні проєкти, йде справжнє полювання. Пам'ятаю, як кілька років тому бригада однієї генпідрядної організації в повному складі протягом місяця виїхала до Польщі. А все тому, що їм запропонували зарплату в півтора раза більшу. Чи варто казати, що будівництво об'єкта зупинилося на три місяці? За цей час девелопер намагався укомплектувати новий штат, що дуже непросто.

Така ситуація змушує забудовників багато працювати з персоналом: не лише підвищувати заробітні плати на 10-15% на рік, а й створювати комфортні умови праці. Це не лише безпека на будмайданчику, а й спільні заходи, дружня атмосфера в колективі та приємні бонуси.

ІМІДЖ ДЕВЕЛОПЕРА

Як і раніше, бренд будівельної компанії – найважливіший актив для забудовника. Покупці втричі частіше купують житло в девелопера, якого всі знають і довіряють, ніж у маловідомої компанії. Але в Україні добре ім'я легко зруйнувати. Суспільство критично налаштоване до тих, хто, на їхню думку, забудовує двори наявних будинків, руйнує дороги та загалом псує вигляд міста. Тому будь-який конфлікт із місцевими жителями або маса негативних коментарів у мережі миттєво призводять до різкої зміни ставлення до бренду девелоперської компанії.

Щоб уникнути такої ситуації, перед початком будівництва краще провести «домашню роботу»: поговорити з місцевими жителями, обговорити з ними майбутній проєкт та переваги, які вони отримають. У такий спосіб ще до виходу об'єкта можна мінімізувати репутаційні ризики в інформаційному полі, намагаючись постійно нарощувати позитивну репутацію та вести попередній діалог з усіма представниками цільових аудиторій. Інакше є небезпека, що уявлення про девелопера складуть жителі, сусіди та випадкові люди за негативними відгуками конкурентів, які вміють голосно кричати. І думка може виявитися не такою, яку хоче чути власник бізнесу.

ПРАВИЛЬНО ВИЗНАЧАТИ ПРІОРИТЕТИ

Власникам і топменеджерам девелоперських компаній вкрай необхідно все більше враховувати нові тенденції при проєктуванні та будівництві висоток, оскільки українці люблять експериментувати. Так, якщо ще 10 років тому покупці погоджувалися на стандартні планування та мінімальний набір об'єктів інфраструктури, нині багато клієнтів чудово розуміються на будівельних матеріалах, сучасній архітектурі та якості обслуговування. Наразі стає все складніше догодити інвестору й будувати з прицілом на покоління Z. Потрібно не просто пропонувати квадратні метри, а створювати сучасний житловий простір з урахуванням попиту на багатофункціональну інфраструктуру з дружньою архітектурою та дизайном, а також підвищеним рівнем комфорту та безпеки. Із розряду додаткових послуг до обов'язкових вимог переходять такі опції, як комплексна охорона життя та майна, підвищений рівень комфорту проживання завдяки технологічним рішенням.

Правильно розставити пріоритети та виділити головні напрями в нескінченному інформаційному потоці – новий виклик для керівника будь-якої великої компанії. Потрібно вміти делегувати вирішення поточних завдань спеціалістам, відвідувати профільні закордонні виставки та багато спілкуватися з експертами галузі. Ну і авжеж любити свою роботу, щоб, попри всі складнощі, займатись нею із задоволенням. Так, вести бізнес в Україні завжди було непростим, але дуже цікавим завданням. Щоб справлятися з великою кількістю викликів, які виникають щодня, потрібно створити команду професіоналів, розумно дозувати навантаження та багато вчитися. Бо навички, які були потрібні вчора, вже можуть не знадобитися завтра – світ змінюється дуже швидко, тож життєво необхідно встигати за всіма важливими трансформаціями.