Структура зміниться, попит зросте: аналітика та прогнози від Асоціації виробників швидкомонтованих конструкцій

Станом на вересень 2022 року 80% виробників швидкомонтованих конструкцій відновили роботу в Україні. Є підприємства, які припинили діяльність у період війни. Але є й новостворені (серед них і перепрофільовані). За прогнозами Аліни Москаленко, голови Асоціації виробників швидкомонтованих конструкцій, така тенденція – зміна структури гравців ринку – збережеться. Показовим буде зимовий період 2022-2023 років.

В перші тижні повномасштабної війни чимало виробників будматеріалів призупиняли роботу, згодом почали відновлювати діяльність. Що відбувалося саме у секторі ШМК – як компанії цієї галузі працювали в цей час? 

Безумовно, повномасштабна війна значно вплинула на українські підприємства. Більшість компаній, що працюють у секторі ШМК, почали усвідомлювати масштаб подій і виклики тільки на третій місяць вторгнення. Однак є поодинокі випадки виробництва швидкомонтованих будівель для потреб постраждалих українців вже у квітні 2022 року. 

Після активного зростання виробництва ШМК у 2021 році (51%), з 24 лютого 2022 року представники цієї галузі відновлюють діяльність, шукають нові моделі виготовлення та намагаються адаптуватись до реалій сьогодення. Ті підприємства, які до початку воєнних дій налагодили співпрацю з іншими країнами, нині її посилили, частково або повністю здійснюють експорт продукції (переважно компанії з Київщини та західних регіонів України). Виробники, потужності яких розташовані близько до зони бойових дій, працюють частково або взагалі призупинили роботу (наприклад, із Харківської області). У вересні 2022 року нами було проведено опитування понад 100 підприємств, більше 80% з них повністю відновили виробничі процеси й готові працювати. 

Яка поточна ситуація у секторі ШМК? На скільки ринок просів із погляду виробництва ШМК, якщо порівнювати із 2021 роком?

Активне зростання попиту на швидкомонтовані конструкції, швидкозбірні будинки спостерігалось у період 2020-2021 років. На це вплинули кілька факторів: бажання населення мати сучасні заміські будинки за помірною ціною, а також мобільність і розширення бізнесу. У 2021 році кількість будівельних об’єктів на основі дерев’яних каркасів збільшилася на 25,19%, а на основі металевих – на 62,83%. Імпорт матеріалів для модульних об’єктів збільшився на 76%. Серед виробників ШМК тільки 6% – це середні підприємства, 94% – малі. Великих – немає. Зазначене може бути перевагою з погляду мобільності бізнесу та швидшої адаптації. 

До завершення звітного періоду (2022 рік) важко оцінити ринок ШМК. Тим паче, показовим буде увесь зимовий період 2022-2023 років для вітчизняних виробників і будівельників. Ми очікуємо на суттєві зміни кон’юнктури ринку ШМК. Деякі діючі виробники, на жаль, вимушені будуть закрити бізнес, деякі підприємці, навпаки, переорієнтуються із суміжної галузі на виготовлення ШМК.  

Чи змінився склад гравців українського ринку швидкомонтованих конструкцій у 2022: чи були підприємства, які повністю припинили діяльність у період війни?

Склад гравців ринку ШМК у 2022 році дійсно динамічно змінюється. Нині 9,4% становлять новостворені (серед них і перепрофільовані) підприємства, 15,6% – підприємства із досвідом від 1 до 3 років, 12,5% – від 3 до 5 років, 21,9% – від 5 до 10 років, 40,6% – від 10 років. Найбільша кількість виробників перебуває в Київській (45,68%), Львівській (12,35%) та Одеській (7,41%) областях. До речі, найкраще адаптуються саме ті компанії, які працюють менше 5 років (тобто ті, що почали працювати у період пандемії, не бояться викликів і мають сучасні виробництва). На жаль, є і такі підприємства, які припинили діяльність у період війни, насамперед ті, чиї потужності були у зоні бойових дій (до 10%). 

У перші місяці війни чимало бізнесів релокувалися в безпечніші регіони України. Як щодо гравців ринку ШМК? Наскільки складно релокувати такий бізнес? Чи є дані, скільки виробників релокувалося?

З травня 2022 року близько 3-5% виробників ШМК здійснили релокацію повністю або частково. Цей процес є досить складним, зокрема з фінансово-економічного погляду та з огляду на важку матеріально-технічну базу таких компаній. Стала в пригоді допомога, якою могли скористатись підприємства, у тому числі у вигляді грантів від міжнародних партнерів.

Тобто компанії не самі займаються та фінансують релокацію, а користуються відповідними грантами та програмами?

Компанії-виробники, які потребують релокації, зазвичай здійснюють це самостійно та намагаються отримати фінансову підтримку. Тут варто згадати програму «Релокація бізнесу» від Мінекономіки, якою може скористатися будь-який бізнес, незалежно від розміру. За цією ініціативою від держави підприємства найчастіше переїжджають до Львівської (25%), Закарпатської (16%), Чернівецької (11%), Тернопільської (8%), Дніпропетровської (7%) та Івано-Франківської (7%) областей.

Водночас із початку воєнних дій запущені різні грантові програми, за якими підприємства можуть отримати допомогу в релокації чи закупівлі нового обладнання. Так, улітку діяла програма Міжнародної Організації з Міграції (МОМ), відповідно до якої переможці конкурсу могли отримати до 20 000 євро. До речі, Асоціацією виробників швидкомонтованих конструкцій була підготовлена така грантова заявка та як наслідок одна з компаній-виробників отримала зазначене фінансування. Також до 19 вересня була відкрита програма мікрогрантів у Львівській області, що впроваджувалась у межах проєкту від ООН «Підтримка підприємців і життєзабезпечення», за якою виробники ШМК також звертались та отримали 4500 євро. 

До 2023 року відкрита низка програм від USAID «Конкурентоспроможна економіка України», якими можуть скористатись представники бізнесу, зокрема й виробники ШМК.

Однак найбільшою проблемою є те, що 80% компаній із нашої сфери взагалі не мають досвіду написання та реалізації грантів. У цьому питанні можуть допомогти експерти Асоціації виробників швидкомонтованих конструкцій. 

Девелопери неодноразово говорили про те, що однією зі складнощів при відновленні робіт на будмайданчиках була і є нестача певних категорій будматеріалів. Яка ситуація із ШМК? І як би Ви описали попит на таку продукцію нині?

Це питання містить дві складові, які пов’язані між собою. Перша – це будівельні матеріали. Основна проблема нині на ринку будівельних матеріалів – це складнощі з логістикою. Зазначене також спричиняє і підвищення собівартості продукції, так само як і інші чинники, наприклад, подорожчання енергоресурсів, високий рівень інфляції тощо. За пів року воєнних дій ціни на будівельні матеріали збільшились на 20-60% залежно від позицій: цемент/бетон – не менше ніж на 35%,  арматура – 25%,  цегла – 25%,  утеплювачі – 25% тощо. 

Але, з іншого боку, саме це «грає на руку» виробникам ШМК. Як? Це друга складова питання – попит на ШМК нині. Враховуючи поточну високу собівартість класичного будівництва, все популярнішими стають швидкомонтовані конструкції, насамперед на дерев’яному каркасі з мінераловатним утеплювачем, а також на металевому каркасі, ЛСТК, CIP-панелі, CLT-панелі й інші. Навіть технології швидкомонтованих залізобетонних конструкцій (панелей) нині орієнтовно на 30-40% дешевші за класичні технології. Також, враховуючи високу собівартість доставки продукції на об’єкти, попит зростає на збірні, а не модульні конструкції (як кажуть виробники, у такому випадку не треба перевозити «повітря»).

Ми прогнозуємо стрімке підвищення попиту на ШМК з весни 2023 року з боку міжнародних партнерів для забезпечення потреб осіб, які залишились без власного житла.

Як змінився фокус роботи виробників і постачальників ШМК? Можливо, стала тіснішою робота з громадами, органами влади задля відбудови країни та забезпечення тимчасовим житлом переселенців чи людей, які втратили домівки?

Так, дуже слушне питання. Більшість виробників ШМК нині плідно співпрацюють з органами державної, місцевої влади, а також органами місцевого самоврядування – громадами. Розробляють проєкти, пропозиції житлової забудови для внутрішньо переміщених і осіб, які постраждали. Надають рекомендації з відновлення об’єктів інфраструктури. Спільно з благодійними фондами збирають кошти на відбудову громад і приватних об’єктів. Водночас дуже позитивною є тенденція відкритості громад та їхньої готовності до співпраці, зокрема надання земельних ділянок під забудову. 

Нині чимало бізнесів намагаються вийти на закордонні ринки. Як щодо українських виробників ШМК? Чи спостерігається такий тренд? 

Іноземні ринки є одним із пріоритетних напрямів для розвитку українських виробників. Нині збільшується співпраця з країнами ЄС, де відбувається щорічне зростання сектору швидкозбірних будинків на 5,4%. Найбільша активність зараз спостерігається в Німеччині та Великій Британії. Для українських виробників це чудова можливість розширити ринки збуту та збільшити прибутки, оскільки вартість будинку в Україні та за кордоном суттєво різниться. 

За результатами опитування українських виробників ШМК у вересні 2022 року, 68% із них мають досвід ЗЕД, 26% – потребують підтримки для виходу на зовнішні ринки. 

Охарактеризуйте цінову ситуацію на ринку ШМК. Як змінилися ціни у 2022 році і що далі відбуватиметься з ціновою політикою?

Попри підвищення собівартості виробництва, вартості будівельних матеріалів і комплектуючих, ціна ШМК або не змінилась, або навіть зменшилась. Підприємства, щоб не підвищувати і без того високу собівартість продукції, вимушені працювати з мінімальною рентабельністю.

Які Ваші прогнози щодо стану ринку ШМК на найближчу перспективу?

Ринок ШМК в Україні є молодим, на відміну від країн Європи, США, Канади. Нині йому вкрай потрібна підтримка у становленні та стабільному розвитку. Самі виробники виокремлюють наступні потреби: вихід на іноземні ринки (26,04%), залучення іншого фінансування (22,92%), представництво інтересів компанії (18,75%), маркетинг (13,54%), сертифікація продукції (10,42%), юридична підтримка (5,21%), навчання спеціалістів (3,13%).

Українські компанії мають багато власних напрацювань з відмінними технологічними, екологічними показниками, зокрема з питань енергоефективності, а також величезний потенціал, насамперед виробничі, кадрові, наукові ресурси. З огляду на прогнозоване підвищення попиту на ШМК у 2023 році, нині необхідно надавати комплексну, системну підтримку українським виробникам.