08.12.2023

Штучний інтелект: технічний інструмент чи самостійний креативник?

cp-232-50.jpg cp-232-49.jpg
 Алеся Карнаухова Нік Зих

Програми на базі штучного інтелекту можуть значно пришвидшити виконання певних процесів. Проте, як зазначає Алеся Карнаухова, CEO студії ZIKZAK Architects, поки що вони не дають надекономії часу роботи над архітектурним або дизайнерським проєктом. А креативні візуалізації, створені нейромережею, – насправді результат людської праці. Адже, як каже Нік Зих, провідний архітектор цієї студії, штучний інтелект є технічним інструментом, що керується людиною, яка фантазує та генерує ідеї.

За різними оцінками, генеративний штучний інтелект може підвищити продуктивність роботи до 60% і навіть більше залежно від професійного напряму та виду діяльності. Ваше бюро також застосовує інструменти ШІ. Як би ви оцінили їхній вплив на роботу компанії? Наскільки штучний інтелект допомагає оптимізувати процес створення дизайну та зменшує час, потрібний для розробки проєктів?

Алеся Карнаухова: В нашій діяльності досягти таких показників поки неможливо. У середньому ШІ економить нам не більше 5% часу роботи над проєктом. Все тому, що наявні нині сервіси можливо застосовувати лише на стадії формування концепту – це вкрай важлива, але не найбільш ресурсоємна фаза створення архітектурного чи дизайнерського проєкту. На цьому етапі ШІ допомагає швидко проілюструвати задуману ідею – у цьому для нас його найбільша користь. Він суттєво змінив принцип роботи концептуальних архітекторів. Якщо раніше на пошук і створення необхідних референсів, тобто прикладів, зразків, могли витрачатися години, то нині їх можна згенерувати за текстовим описом за лічені хвилини. Відповідно більше часу залишається на креатив на цьому етапі роботи.

У яких проєктах ви найчастіше звертаєтесь до ШІ? Чи вдалось досягти бажаного результату за допомогою цієї технології?

Нік Зих: Доступні нині інструменти ШІ дають архітекторам і дизайнерам змогу працювати над створенням будь-якого проєкту – обмежень немає. Ми досліджуємо і використовуємо можливості нейромереж уже понад рік. Найбільше застосовуємо їх у проєктах офісних інтер’єрів, адже розроблення робочих просторів – наша основна спеціалізація.

Наприклад, для одного із замовників ми розробляємо офіси по всьому світу. Їхній дизайн перегукується із брендбуком компанії та її позиціюванням, але водночас кожен інтер’єр має бути унікальним, неординарним та яскравим. На етапі формування концепції знайти референси під такий запит практично неможливо. Тут у пригоді стає ШІ, зокрема програма Midjourney, за допомогою якої ми створюємо найсміливіші ідеї концепту майбутнього дизайну та презентуємо їх клієнту.

Хоча таким застосуванням не обмежуємося й шукаємо неординарні підходи.

З цього погляду одним з успішних кейсів з використанням ШІ була презентація творчого завдання в межах тендера. Наша команда вирішила показати концепт коворкінгу у форматі коміксу: розробила сценарій і проілюструвала його за допомогою генеративного ШІ. Так ми розповіли цілу історію за участю головного персонажа, зобразивши його у різних ситуаціях та в різних зонах приміщення – вийшла пригодницька подорож героя майбутнім простором. Ця ідея та сама її інтерпретація дуже вразили замовника.

cp-232-44.jpg

Студія ZIKZAK Architects розробила концепт коворкінгу у форматі коміксу: підготувала сценарій і проілюструвала його за допомогою генеративного ШІ. ВІЗУАЛІЗАЦІЯ: ZIKZAK ARCHITECTS

Чи дає штучний інтелект змогу персоналізувати дизайн, наприклад, з урахуванням стилю бюро та індивідуальних потреб замовника?

Алеся Карнаухова: Так, безумовно. Завдяки уже сформованим ключовим запитам можна відтворити єдину стилістику. Проте у нас немає єдиного дизайн-коду, адже ми орієнтуємося на запит клієнта. Після глибокого аналізу та формування психологічного портрета замовника за допомогою ШІ ми можемо підлаштуватися під його побажання, корпоративний стиль, позиціювання, потреби.

Чи є навколо ШІ міфи, які ви вже розвінчали на практиці, працюючи з такими інструментами?

Нік Зих: Є міф, що ШІ сам по собі може стати джерелом креативності. Ми поки цього не бачимо. Він є технічним інструментом, що керується людиною, яка робить аналіз, фантазує та задає конкретні промти, тобто текстові інструкції. Іншими словами, ШІ генерує зображення, тексти, але не ідеї – їх генерують люди, в нашому випадку – архітектори та дизайнери. ШІ поки що не зможе витіснити архітектора і його здатність аналізувати ситуацію, вирішувати проблеми й ухвалювати рішення. Згенеровану ШІ інформацію необхідно ретельно перевіряти, фільтрувати й структурувати. Нейромережі – лише одні із сучасних технологій, які при грамотному використанні допомагають значно оптимізувати процес роботи. У світі масового виробництва й клішованості індивідуальність, ручна робота, ексклюзивний дизайн із душею цінуватимуться дедалі більше, тож прагматичний машинний розум завжди поступатиметься людській творчості.

Які поради ви дали б іншим дизайнерським бюро, які розглядають можливість використання штучного інтелекту в роботі? Які основні аспекти слід враховувати?

Алеся Карнаухова: Головна порада – не фокусуватися на використанні одного продукту, а натомість шукати нові, тримати руку на пульсі, міксувати різні ШІ, працюючи над проєктом. Але водночас не варто гнатися за трендами, адже вони постійно змінюються, а технології вдосконалюються – за тиждень виходить понад 100 оновлень. Варто слідкувати за новинками, але тестувати найкращі.

Як ми вже казали, ключове в роботі з ШІ – це творча ідея людини. Від прогресу не втечеш, тож краще використовувати потенціал нейромереж повною мірою, але не підлаштовуватися під них, а підлаштовувати їх під себе.

Ідеї для майбутніх офісних інтер’єрів, проілюстровані студією ZIKZAK Architects за допомогою генеративного ШІВІЗУАЛІЗАЦІЇ: ZIKZAK ARCHITECTS