05.03.2021

Що варто врахувати при «зеленій» сертифікації будівель?

Авторська колонка Максима Кривошеєва, BREEAM оцінювача, DGNB, Active House консультанта, партнера та технічного директора компанії MEP Engineering Ukraine

В усьому світі та Україні зокрема набирає популярності «зелене» будівництво. На мою думку, «стале» будівництво – це дещо більше, ніж сертифікація, це про спосіб життя та мислення загалом.

Систем «зеленої» сертифікації є багато – і міжнародних, і національних. Окрім відомих нам BREEAM, LEED і DGNB у 2014 році був створений стандарт WELL. Також є національні адаптації системи BREEAM, спрощені версії «великих і складних» систем, наприклад, Active House, австралійська Green Star тощо. Проте всі вони об’єднані спільними ідеями, які націлені на те, щоб кінцевий продукт – будівля – була створена сучасною та комфортною для людини.

«Зелені» сертифікаційні системи – це насамперед про сучасність. Вони є відображенням глобальніших процесів творення технологічних, здорових і стабільних економік і суспільств, що відбуваються в розвинених державах світу, а також у тих, що мають бажання приєднатися до цих передових країн.

Щоб створити актуальні будівлі, використовується низка тактик для досягнення конкретних вимірних показників, які у системах «зеленої» сертифікації формалізуються через виконання так званих критеріїв. Їх досягнення дає наступні результати:

  • Забезпечення низьких рівнів споживання енергії через створення енергетичної моделі будівлі, її дослідження та оптимізацію під час проєктування та будівництва.
  • Сприяння втіленню пасивних технік використання енергії довкілля, врахування направленої дії місцевих кліматичних умов на будівлю – це нічне охолодження, природне провітрювання, використання енергії сонця та інше, що в експлуатації абсолютно не потребує енергії й тому безкоштовне й екологічне.
  • Створення здорового середовища для майбутніх користувачів і мешканців будівлі через забезпечення теплового комфорту та відповідних рівнів природного освітлення, необхідних для здоров’я людини та продуктивної праці, а також через забезпечення якості внутрішнього повітря та навіть виду з вікна.
  • Забезпечення високої якості питної води з одночасним зменшенням водоспоживання.
  • Дослідження впливу та підтримка місцевого біорізноманіття. Наприклад, це може бути створення зелених зон із висадженням місцевих багаторічних трав, що не потребують спеціального догляду й інтенсивного поливу, і використанням проникних для атмосферних опадів покриттів.
  • Сценарії адаптації будівлі до можливої зміни функціональності та змін клімату.
  • Зменшення впливу будівлі на довкілля під час будівництва й експлуатації. Наприклад, сортування та направлення на переробку будівельного сміття.

Є і принципові відмінності в процесі проєктування сталого «зеленого» об'єкта від звичайного:

1. Об’єкт розглядається як цілісна система, в якій усі процеси взаємопов'язані.

2. Із самого початку залучаються всі учасники проєкту, також, можливо, і майбутні мешканці, для яких потрібно спроєктувати комфортні та безпечні умови внутрішнього середовища.

3. Етапи після введення будівлі в експлуатацію, її функціонування до зносу або реновації також беруться до уваги та враховуються при проєктуванні.

Мета «зеленої» сертифікації – конкретними числовими показниками за відповідними критеріями й інтегральним рейтингом, який формується на основі цих даних, підтвердити досягнення будівельних та проєктних команд. Сертифікація гарантує певний рівень якості нерухомості, який підтверджується завдяки залученню третьої незалежної сторони, сприяє встановленню довіри між гравцями ринку та зацікавленими сторонами, дає змогу порівнювати різні будівлі по всьому світу.

Для того щоб отримані результати «зеленої» сертифікації були найоптимальнішими з погляду витрат фінансів і часу, я рекомендував би наступне:

1. Починайте якомога раніше. Бажано ще на етапі пошуку земельної ділянки чи під час розроблення концепції. Це не збільшить ваші витрати, але точно допоможе отримати бали, які інакше можна легко втратити через несвоєчасність виконання.

2. Прочитайте текст «зеленого» стандарту. Не обов’язково весь, але принаймні кожен відповідальний – свою частину. Попри те, що це здається очевидним, на практиці це одна із причин втрати дорогоцінного часу.

3. Призначте в команді замовника особу, відповідальну за процес «зеленої» сертифікації. Це й стане тою рушійною силою, за допомогою якої проєкт буде успішно завершений.

4. Для досягнення кращого результату в процесі має брати участь уся команда проєкту та замовник.

5. Бажано, щоб ключові особи могли використовувати англійську мову як робочу.

6. Інтегруйте вимоги «зеленого» стандарту в технічні завдання, умови тендерів і контрактів.

7. Якщо в проєкті все розроблено з урахуванням ДБН, це не означає, що він відповідає «зеленому» стандарту. «Зелена» сертифікація майже все вимірює кількісно, тож можуть бути сюрпризи, майте це на увазі.

У будь-якому разі у процесі створення «зеленого» проєкту та його сертифікації немає нічого надскладного, а в Україні вже є чимало будівельних і проєктних команд, що вже використовують сталі чи «зелені» підходи. ℗

Авторська колонка опублікована в журналі Commercial Property №2(210) лютий 2021.