26.12.2020

Олена Шуляк: «Як змусити забудовників працювати за правилами? Треба, щоб порушувати стало невигідно»

ФОТО НАДАНЕ ПРЕССЛУЖБОЮ

Після понад 10 років у девелопменті та будівництві Олена Шуляк змінила бізнес-середовище на державну посаду. Нині вона – депутат, представник Кабміну у Верховній Раді, до цього керувала сектором «Будівництво» у BRDO. Це – інтерв’ю-підсумок про те, що зроблено, робиться чи планується в напрямі регулювання галузі будівництва та нерухомості України.


Ви стали депутатом приблизно півтора року тому. Якими були Ваші очікування, коли Ви змінювали бізнес-середовище галузі нерухомості на державну посаду?

Коли я прийшла до парламенту, то вважала, що все задумане можна буде зробити швидко. Це стосується подання законопроєктів, їх реалізації, а також використання інших можливостей задля покращення будівельної галузі. Попри те, що в перший день роботи ми з колегами вже реєстрували проєкти законів, а потім працювали в «турборежимі», багато процесів підвисли чи йшли дуже повільно. Наприклад, у 2019 році парламент проголосував за мій законопроєкт про впровадження параметричного методу нормування в будівництві. Це було ще на початку каденції. Це революційний документ, завдяки якому в українському будівництві змінюються основні правила: прогресивні норми замість старих радянських. Параметричний метод дає змогу будувати з урахуванням потреб людей, а не просто згідно з якимись примарними поняттями щодо ширини-довжини-висоти. Параметрика перевертає розуміння щодо зведення об’єкта, надаючи забудовнику політ думки, а людям, які користуватимуться будівлею, – комфорт і безпеку. Втім, повноцінного впровадження параметричного методу так і не відбулося, оскільки це неможливо без оновлення ДБН. А щоб їх оновити – потрібне фінансування, яке у 2020 році не передбачили. І тільки в бюджеті на 2021 рік на це виділили майже 49 мільйонів гривень.

Така ж ситуація, наприклад, із запровадженням ВІМ-технологій у будівництві. Це цифровий метод проєктування ще до зведення будівлі, який використовує весь прогресивний світ. Введення ВІМ підтримує більшість українського ринку, бо хоче будувати якісно, а відтак – підвищувати свої позиції серед конкурентів. Торік був підписаний відповідний меморандум щодо впровадження ВІМ в Україні, після цього ми підготували для Кабінету Міністрів відповідну дорожню карту. Минув рік, але ми майже не зрушили з місця. Зрозумійте правильно: все, що залежить особисто від мене, я роблю. Але у нас є виконавча влада, яка в деяких моментах працює вкрай повільно.

Незважаючи на вищесказане, багато чого зробити вдалося. І говорити, що мої очікування розбилися об айсберг реальності, було б неправильно. Я знала, що цей шлях буде нелегким, знала, куди йду. Тому набираємося терпіння та входимо у 2021 рік рішуче, щоб із новими силами «лупати сю скалу».

Продовження читайте в журналі Commercial Property №11(208) грудень 2020.