Найкращим подарунком до 25-річчя EVB стане перемога України

Анатолій Чегусов, генеральний директор EVB

19 вересня EVB («Євровікнобуд») виповнилося 25 років. Це група компаній з іменем, яке добре відоме на ринку України та поза межами нашої країни. Це мільйони квадратних метрів алюмінієвих конструкцій, що роблять кожен із наших об’єктів особливим. Це люди, знання та вміння яких є унікальними для ринку. А ще 20 років тому, після офіційного оформлення угоди про купівлю компанії, я стояв посеред цеху й не розумів, чим це все закінчиться.

2003 рік. Я працюю в логістичному бізнесі й навіть гадки не маю, що незабаром мене всерйоз і надовго затягне до будівельної індустрії. Серед бізнес-активів моєї родини з’являється компанія «Євровікнобуд»: виробник вікон ПВХ, склопакетів та алюмінієвих конструкцій. Фірма працює
вже протягом п’яти років, основну виручку приносять пластикові вікна.

Першим кроком стає аудит. Його результат: фінансовий стан компанії – за крок до банкрутства. Замовлень геть мало. Робітники на виробництві від нудьги грають прямо в цехах у карти. Борги перед постачальниками та персоналом. Кредит, який попереднє керівництво взяло під 36% річних.

Вирішити всі ці проблеми без вливання до бізнесу власних коштів стає нашим завданням та основним викликом.

На той час я не мав досвіду управління виробничою компанією. Тож я зробив ставку на фахівців, які працювали у фірмі з перших днів її заснування. Вони відповідали за технічні питання. Я ж узявся за маркетинг та управління фінансами. Паралельно з роботою пішов здобувати МВА, щоб краще в усьому розбиратися. 

У перші роки я особисто був менеджером усіх проєктів. Контролював хід робіт на виробництві та будівництві, брав участь у нарадах, інформував замовника про те, як просуваються справи, тощо. Під час цього я завжди дотримувався інтересів клієнта й об’єкта загалом. Довелося витратити чимало зусиль, щоб налаштувати своїх співробітників на такий самий формат роботи.

За деякий час, коли в мене з’явилася впевненість у тому, що ми можемо запропонувати клієнту гідний продукт, ми поступово почали розвивати продажі. Частиною нашої стратегії стало рішення не працювати з дешевими системами. Також для нас було і є принциповим не відступати від технології постачальника систем. Тобто нічого не спрощувати й не замінювати дешевшими аналогами, чим часто грішить більшість виробників вікон. 

Зрештою, комбінація «якісний продукт і відповідальний підхід» дали результати. В Україні якраз починався будівельний «бум». Усі партнери, з якими разом побудували бодай по одному об’єкту, почали розвивати нові проєкти: ще один чи одразу декілька. Більше. Масштабніше. Цікавіше з архітектурного та технічного поглядів тощо. Нові клієнти приходили за рекомендаціями й залишалися, стаючи нашими постійними замовниками. А ми остаточно вирішили сконцентруватися виключно на алюмінієвому напрямі як на найперспективнішому та найпривабливішому з погляду задоволення від результатів роботи.

Так нам випало засклити київський «Парус», який на той час став найвищою будівлею в Україні. Потім столичний Gulliver, який побив рекорд «Паруса». Хмарочоси, бізнес-центри, приватні об’єкти… Ми працювали не тільки в Києві, але й по всій Україні, і багато років поспіль залишалися лідерами ринку за обсягом випущеної продукції та технічної складності проєктів. Реалізовували стратегію: бути національним виробником №1 у галузі алюмінієвих вікон і фасадів. Так і було до 2014 року, коли будівельний ринок України просто «ліг». 

Ми ж зупинятися не бажали, тому почали розглядати зовнішні ринки. Першим був Казахстан. Потім додався досвід роботи в Грузії, Чехії, Ісландії й навіть США. Усе це були точкові, невеликі проєкти – кортіло ж налагодити експортну діяльність системно. Так на мапі майбутніх проєктів «Євровікнобуд» з’явилася Велика Британія. А в історії компанії – оновлена назва EVB (лаконічно й чітко будь-якою мовою).

Від перших перемовин із потенційними партнерами до замовлення у Великій Британії пройшло три роки. Але воно того було варте: ми виграли тендер на скління найвищої будівлі міста Ньюкасл. Перший англійський проєкт EVB став точкою неповернення: компанія зробила неймовірний якісний ривок у своєму розвитку завдяки досвіду, який ми отримали тоді. Суттєво підсилилося конструкторське бюро та весь напрям Supply Chain, виросла кваліфікація працівників виробництва. Розширилися виробничі потужності, зокрема й завдяки обладнанню, якого ні в кого іншого в Україні немає. Налагодилася автоматизація більшості процесів. А найголовніше, ми отримали безцінний урок – важливість якісного планування: ресурсів (як фінансових, так і людських), виробничих потужностей, логістики та інших процесів. Успішне завершення проєкту в Англії також додало нам впевненості у власних силах і можливостях. І розуміння, що разом із сильною командою можна реалізовувати проєкти глобального масштабу.

Усі кризи, які нас спіткали до цього, робили нас тільки сильнішими: і людей, і компанію.

Повномасштабна війна 2022 року – найсильніший удар за 25 років роботи EVB. І найбільший виклик, що потребує максимальної концентрації кожного з нас. Частина співробітників EVB боронять нашу країну в лавах ЗСУ, дехто змушений був (сподіваюся, тимчасово) покинути рідні домівки. Попри це, а також непросту ситуацію на будівельному ринку, всі департаменти компанії функціонують, триває проєктування, виробнича діяльність, монтаж тощо. Виконуємо зобов’язання за проєктами, що в роботі, й працюємо над новими як в Україні, так і за її межами. Історія EVB триває. Адже об’єкти, у реалізації яких ми беремо участь, щодня стають бодай трішечки ближчими до своєї фінальної мети: прикрашати світ протягом багатьох десятків, а то й сотень років. А завдяки неймовірним зусиллям українців перемога стає лише питанням часу. Тоді й відсвяткуємо. ℗