01.12.2023

Мощун: нині – тимчасове житло, в майбутньому – повна відбудова

Раніше редакція Commercial Property підготувала матеріал про те, як у період війни українські гравці ринку нерухомості чи суміжних сегментів надають допомогу військовим і цивільним та навіть іншим бізнесам. Нині ми поспілкувалися з Віталієм Кащенком, ексгенеральним директором складського комплексу «МЛП-Чайка», який створив благодійний фонд для забезпечення тимчасовим житлом мешканців Мощуна. Це село у Київській області є одним із найбільш зруйнованих населених пунктів регіону. В планах фонду – розроблення концепції та повна відбудова Мощуна.

Текст: Тетяна Антонюк

У квітні 2022 року, після того як Київщина була звільнена від окупації, Ви зареєстрували БФ UADream. Як і чому виникла ідея створити цей фонд?

Я живу поблизу села Мощун у Київській області. Воно є частиною Гостомельської ОТГ і розташовано дуже близько до Гостомельського аеропорту. Виїхавши до західної України через небезпеку, а саме в Тернопіль, де торік я з сім’єю перебував до середини травня, я розумів, що треба щось робити, допомагати країні. Оскільки я все життя займався нерухомістю, тому вирішив, що саме в нерухомості буде найбільше користі від мене. Тоді вже були відомі цифри, що близько семи мільйонів людей покинули домівки. Я бачив, як ми самі жили в той період, і розумів, що треба забезпечувати інших людей житлом. На той час вже була інформація, що багато житлової нерухомості в країні зруйновано, і приблизно всередині березня ми дізналися, що від Мощуна майже нічого не залишилося. Потім, коли я почав займатися цим питанням конкретно, то дізнався, що приблизно 85% житлових будинків там зруйновано чи пошкоджено.

Спершу я думав, що треба будувати житло на заході України, адже там безпечніше й люди виїжджали саме туди. Я почав спілкуватися з місцевими громадами. Вони ніби гарно сприймали ідею, але коли піднімалось питання про виділення землі – то ентузіазм людей при владі відразу знижувався. Бо майже ніхто не хоче давати землю на благодійність. Це була перша перепона. А друга змусила мене змістити фокус і дивитись на місця, де люди жили раніше і де в них залишились зруйновані будинки. Люди хочуть повертатись до своїх домівок, на свою територію, там вони почуваються краще, маючи і клаптик землі, і соціальне коло, з ким вони звикли спілкуватись. А ще у нас, на жаль, дуже мало робилося і мало що робиться для створення робочих місць на заході України. Люди все ж таки мали якусь роботу там, де жили. Тому я відійшов від першої ідеї будувати тимчасове житло на заході України. Звісно, в якійсь кількості воно потрібне, оскільки ще не вся територія України звільнена, тому людям поки немає куди повертатись.

Мощун був звільнений наприкінці березня 2022 року. Тоді в мене вже була чітка ідея забезпечувати людей житлом там, де вони мешкали. Знову ж таки маючи великий досвід у девелопменті, я розумів, що пошук і виділення ділянок – це можливий, але надто довгий шлях. Тож я вирішив, що треба встановлювати будинки на тих ділянках, які належать людям. У такий спосіб ми уникаємо цілого етапу отримання різноманітних дозволів.

На початку квітня у Тернополі я зареєстрував благодійний фонд. Зі свого девелоперського життя я розумів, що все має бути правильно структуровано та прозоро. Для механізму, який дав би змогу збирати кошти на відбудову, дуже підходить структура благодійного фонду. Реєструючи таку організацію, я ще не розумів, де братиму кошти. Лише після завершення цієї процедури я почав думати над тим, де шукати фінансування.

Забезпечити мешканців Мощуна житлом – основна мета фонду?

Не тільки. Я розділив усе на два етапи.

Перший – зібрати гроші та швидко дати людям дах над головою, тобто забезпечити тимчасовим житлом. У деяких людей зовсім не залишилось домівок. Дехто жив у палатках, у землянках. Це ж просто жах! Я почав читати багато літератури. Тому що, на жаль, війни та всілякі трагедії у світі дуже часто відбуваються. Я вивчав досвід, як це вирішується, і натрапив на модульні будинки. Хоча я на них не розумівся, але побачив, що вони можуть бути дуже швидким рішенням. Я також розумів, що в людей нічого не залишилось, тому треба робити ці будинки з внутрішнім оздобленням, меблями, сантехнікою.

Кому віддали перевагу – українським чи закордонним виробникам модульних будинків?

Звісно, я дивився на різних виробників і закордонних зокрема. Як відомо, я тривалий час був пов'язаний з логістикою, тож знаю, що це дуже складна річ. Можна було б замовити дешевші варіанти з-за кордону, але потрібно враховувати час і вартість логістики, які б у результаті збільшували тривалість процесу та дуже піднімали ціну. Тоді ще й спостерігалися проблеми з перерахуванням грошей іноземним партнерам і додаткові складнощі з логістичними перевезеннями. Тому ця історія здавалась на той час неправильною. До того ж я вважав, якщо ми допомагаємо людям, то треба допомагати комплексно й давати роботу українським підприємцям. Тому я знайшов вітчизняного виробника, який повірив мені й навіть виготовляв перші будинки, чекаючи кошти.

Перший будинок ми встановили наприкінці червня минулого року. Відтоді й до початку грудня 2023 року ми встановили 124 модульні будинки й досі цим займаємося.

Скільки Ви плануєте встановити будинків?

Ми порахували, що для Мощуна потрібно 300 будинків, і поставили для себе і донорів цю ціль. Проте не лише ми забезпечували людей житлом, а й інші благодійники. Інша організація встановила понад 100 будинків. Тобто сукупно ми на 90% закрили потребу в тимчасовому житлі в Мощуні.

Як Ви хотіли акумулювати кошти для фонду?

На початку 2022 року ще були дуже популярні цифрові активи, такі як NFT, і почав розвиватися напрям цифрових музичних NFT. Тож я обдумував, як можна їх застосувати. Моя ідея полягала в тому, щоб зробити цифровий альбом українських співаків – NFT першого рівня, потім до них мали б додатися іноземні виконавці – NFT другого рівня, а потім зробити у Лондоні чи десь у США великий концерт для допомоги Україні, квитки на який продавати через NFT – це вже третій рівень.

Війна показала дуже дивні речі, люди були готові на нестандартні рішення, чимало допомагали Україні й робили чи були готові робити це безкоштовно. Я до музики жодного стосунку не маю. Але все ж таки почав працювати над ідеєю проведення концерту, в цьому процесі мені допомагали. Нам вдалося поспілкуватися з менеджерами відомих виконавців, та й до нас уже почали звертатись закордонні продюсери, зірки, яких вони представляють, були готові зіграти концерт для України. Проте на організацію такого заходу треба декілька мільйонів доларів. Такої суми поки що в нас немає. Але я мрію організувати такий концерт і сподіваюся, що це буде не лише мрією.

Як все ж таки вирішили питання фінансування?

Просити гроші на благодійність дуже важко, особливо якщо це вперше в житті. Я розробив перелік донорів, які могли б надати фінансування. Насправді у світі дуже багато благодійних фондів, які займаються різними справами – від порятунку рідкісних видів тварин і рослин до допомоги в регіонах, які постраждали або страждають від війни чи природних лих.

Перші кошти ми отримали всередині червня 2022 року – їх дали акціонери Intertop, що входить до групи компаній MTI. Хоча я звертався до українських підприємців, але розумів, що в них були свої завдання – зберегти бізнес, втримати людей. Тому я концептуально вирішив, що гроші потрібно збирати не в Україні і не серед українських людей чи бізнесів, а за кордоном.

Я розповів про ідею відновлення Мощуна тодішньому очільнику Rotary* в Україні Володимиру Бондаренку і колишньому очільнику Сергію Завадському. Вони зацікавилися моєю ідеєю. Rotary-спільнота з усього світу стала основним партнером фонду, кошти надходили від ротарійців із різних країн. Ми годинами, днями спілкувалися з ними, показували весь цей жах. Вони не могли повірити, що такі речі можуть відбуватися у XXІ сторіччі. Нині найбільше грошей дали ротарійці з Німеччини, Японії та Великої Британії. Серед усіх проєктів, які ротарійці фінансували як благодійні, проєкт у Мощуні є для них одним із найбільших. Оскільки я спланував роботу фонду так, як у девелоперському проєкті, де все структуровано, прозоро, підзвітно, вони розуміли, на що дають донати.

Скільки коштів загалом вдалося зібрати?

Ми зібрали близько $2 мільйонів. 99% – закордонні кошти, невелика частина – українські. Приблизно пів відсотка від загальної суми ми зібрали завдяки запуску сторінок фонду у Facebook та Instagram. Це небагато, але все ж таки це кошти, які люди з інших країн дали на допомогу українцям. Я вдячний всім партнерам, які долучилися і фінансово, і допомагають фізично.

Чи має білоруський Rotary Club стосунок до Вашого проєкту?

Насправді ми не маємо стосунку до білорусі. Структура Rotary Club сформована так, що над кожним локальним клубом є так звані дистрикти. Раніше українські та білоруські клуби належали до одного дистрикту. Після початку війни білоруси не мають стосунку до ротарійців з України і відповідно не мають стосунку до нашого проєкту.

Ви розповіли про перший етап. А який другий?

Першу частину проєкту ми майже завершили, попереду – друга, це розробка концепції та відбудова постійного житла на якісно новому рівні. Для початку другого етапу я хочу розробити архітектурну концепцію відновлення Мощуна за участю провідних урбаністів світу. Моя ціль – відбудувати село, зробити його пілотним проєктом і надалі ділитися набутим досвідом і робити такі кроки в інших зруйнованих селищах і містах. Нині я веду паралельно перемовини як з донорами і деякими західними державними установами, так і з урбаністами. До цієї роботи залучається і Київський національний університет будівництва і архітектури.

Що передбачатиме майбутня концепція відбудови Мощуна?

Я б хотів відбудувати Мощун, щоб він став найкращим не лише в Україні, а й у світі. Ідеальний варіант, звісно, зробити з чистого аркуша нове правильне планування. Але в нашому варіанті це неможливо, тому що населений пункт уже сформований, люди мають свою землю у приватній власності.

Проте в Мощуні є шанс зробити краще, ніж було. Майбутня концепція має враховувати фактори так званого sustainable village – сталого поселення. Передусім потрібно розширити інфраструктуру Мощуна, щоб люди могли і працювати, і проводити дозвілля там, де живуть. Адже нині приблизно 80% його мешканців працюють або в Києві, або в Київській області. Тобто потрібно створити нові робочі місця та локації, де мешканці, зокрема молодь, могли б збиратись і проводити разом час.

Окремі питання, які потребуватимуть вирішення, – будівництво централізованих систем водопостачання та водовідведення, яких у селі немає, та укладання доріг. Більшість будинків у Мощуні опалювались газом, але, розробляючи нову концепцію, я виступаю за те, щоб замінити газ на сучасніші варіанти забезпечення будівель.

Як Ви працюєте з місцевою владою щодо майбутньої відбудови?

Я мав зустріч з одним державним діячем щодо своєї програми у Мощуні, він мені чесно сказав, що найголовніше на моєму шляху – аби влада мені не заважала. Хоча наш фонд підписав з Гостомельською ОТГ меморандум про співпрацю у відновленні села й ми попередньо домовились, що коли буде готова концепція, то сядемо за стіл переговорів і вирішуватимемо, як рухатись далі.

Крім цих двох етапів, чи є у фонді інші напрями діяльності?

Ми постачили в Мощун понад 100 генераторів і встановили у селі фельдшерсько-акушерський пункт (ФАП) замість зруйнованого.

Хоча ми й зосереджені переважно на допомозі в Мощуні, але розширили діяльність. Ми підписали з Міністерством охорони здоров'я меморандум про співпрацю. Відомство дало нам інформацію про кількість і місця, де в Україні потрібні ФАПи. На той час потреба була у встановленні понад 80 таких пунктів. Нині ми збираємо з ротарійцями гроші на їхнє встановлення. Тож сподіваюсь, що найближчим часом ми зможемо відкрити декілька ФАПів там, де вони зараз потрібні.

* Це міжнародна добровільна клубна організація, що об'єднує 1,4 мільйона членів-волонтерів, які називаються ротарійцями. Вони присвячують свій час для вирішення найгостріших світових гуманітарних проблем.

У березні 2022 року Мощун став одним з опорних вузлів оборони столиці. Це один із найбільш зруйнованих населених пунктів Київської області. У селі зруйновано 2000 із 2789 будівель, зокрема 1964 житлові та присадибні будівлі, 24 промислові будівлі та недобудови, 11 об'єктів соціальної інфраструктури, 1 адміністративна будівля. 36% будівель у Мощуні зруйновано повністю, 8% мають сильні пошкодження і 37% – слабкі пошкодження. Сукупні збитки оцінюються у 1,1 мільярда гривень ($37,34 мільйона).

Джерело: Rebuild.ua

Джерело фото: facebook.com/moshchun.recovery