04.12.2021

Котеджні містечка – український і нідерландський досвід

Авторська колонка Андрія Яцентюка, засновника бюро архітектурних рішень Design Hub International

У минулій авторській колонці (матеріал опубліковано в Commercial Property №9 (217), вересень 2021 – ред.) ми розпочали тему створення проєктів котеджних містечок. У її продовження розглянемо основні тренди, які простежуються в реалізації подібних проєктів на українському та європейському ринках.

У жовтні ми відвідали виставку нерухомості PROVADA, що пройшла в Амстердамі (Нідерланди). Цьогоріч вона вмістила понад 300 стендів фірм сфери нерухомості. Як міжнародна компанія з представництвом у Нідерландах, за її результатами ми проаналізували різницю в підході до реалізації українських котеджних містечок і нідерландських аналогів подібних проєктів.

Варто зазначити, що ці ринки поєднує тенденція пожвавлення розвитку котеджного будівництва, оскільки в Нідерландах, як і у нас, є дефіцит якісного заміського житла. Серед основних тенденцій, де спостерігаються відмінності:

Інфраструктура. Оскільки в Україні велика кількість нових котеджних містечок розташована далеко від міської інфраструктури, девелопер змушений забезпечити її. Особливо гостро це питання стоїть у зв'язку з тим, що в країні не розвинений комфортний громадський транспорт, а рівень автомобілізації виріс до критичних показників, що спричиняє затори.

А ось у Нідерландах навпаки – доступність до міст набагато краща, і необхідність у створенні додаткової інфраструктури в комплексі зникає, оскільки всі потрібні сервіси розташовані в межах 30 хвилин їзди на будь-якому виді транспорту.

Матеріали. Ще однією відмінністю українського підходу від нідерландського є те, що там поширене будівництво каркасних будинків. У нас це швидше виняток із правил, коли великі котеджні містечка, від 100 будинків, будуються за каркасною технологією. У проєктах економкласу в Україні найчастіше використовується газоблок, для бізнесу – керамоблок або цегла.

Також у нас популярним є використання дорогих фасадних матеріалів під час будівництва; водночас об’єкт здається у форматі shell & core. А от у Нідерландах менше віддають перевагу подібним продуктам, і здають будинок вже під чистове оздоблення.

Енергоефективність. Також із відмінностей на українському ринку простежується тенденція на трендoвi архітектурні та дизайн-рішення. У нас менше надають значення енергоефективності, ніж у Нідерландах, де увага звернена, наприклад, на використання PVC-панелей, теплових насосів тощо.

Тренд на енергоефективний підхід до будівництва в майбутньому простежуватиметься в Україні, оскільки енергоносії у нас тільки дорожчатимуть. У перспективі підхід до будівництва на українському ринку не сильно відрізнятиметься від Німеччини або Польщі, де вже 15 років використовують подібні технології.

Авторська колонка опублікована в журналі Commercial Property №11(219листопад 2021.

Читайте також авторські колонки Андрія Яцентюка «Архітектура вражень: симбіоз мистецтва та функціональності простору» й «Автоматизація процесів у будівельній індустрії: основні тенденції».