КМ Skogur: зростання цін на будматеріали, запуск нового продукту, перспективи ринку

Через повномасштабну війну в Україні знизилися обсяги імпорту, ускладнився процес логістики, зменшилося виробництво внаслідок знищення заводів – все це в результаті призвело до зростання цін на будівельні матеріали. За словами Андрія Мартищука, засновника котеджного містечка Skogur, будівництво другої черги якого ще триває, щоб вийти з цієї ситуації компанія відмовилася від певних матеріалів, ще деякі довелося замінити. У КМ Skogur здебільшого використовують локальну продукцію.

Як змінилися ціни на будівельні матеріали після початку війни? Які основні чинники вплинули на зростання цін? 

На зростання цін вплинув сам факт війни, який надалі зруйнував усі налагоджені економічні процеси в державі. 

По-перше, велику кількість матеріалів всі замовляли з-за кордону, тому зараз вони важкодоступні. 

По-друге, війна знищила багато підприємств, які виробляють ті чи інші матеріали. До прикладу, завод Knauf, який виготовляв гіпсокартон. 

По-третє, ускладнений процес логістики. Як приклад: віконні системи «Алютех» – це німецький бренд, який має потужності в Білорусі. Відповідно, ці системи пропали з ринку, і водночас багато замовлень від цієї компанії, які здійснювались ще до повномасштабного вторгнення, не були отримані взагалі. Як наслідок – компанії-конкуренти збільшили ціну на свою продукцію, оскільки великий гравець вийшов з ринку. 

Аналогічно з ринком металу. Знищено завод «Азовсталь» у Маріуполі, який виготовляв сировину для більшості виробників – це підвищило ціну на всі матеріали з металу, починаючи від прокату, арматури тощо. Те саме стосується багатьох дніпропетровських, запорізьких, харківських підприємств, які зупинили діяльність або були зруйновані взагалі. Нині багато чому взагалі не вдалось знайти заміну. Наприклад, повністю зруйновано завод «Булер'ян» у Луганській області, який виробляв опалювальні пічки. 

Далі, з руйнацією інфраструктури, торгових каналів, налагоджених процесів, відбулося зростання цін на пальне, а після, відповідно, підвищилась вартість логістики, потім зріс курс долара і все наклалося одне на одне.

Водночас спостерігається і дещо протилежний тренд: великі постачальники, які завантажили запасами свої склади у 2021 році, нині готові віддавати їх за собівартістю чи навіть нижче – лише щоб був грошовий обіг і щоб закрити свої зобов'язання перед заводами. Але економіка валиться, тому люди не мають грошей, щоб придбати той чи інший матеріал. Як наслідок, постачальники починають зазнавати збитків. Це може завершитись тим, що маса продавців закриється і не буде завозити в Україну матеріали.

А якщо говорити про котеджне містечко Skogur? На прикладі Вашого проєкту, на які будівельні матеріали ціни піднялися найбільш відчутно? 

У ціні зросли всі матеріали – починаючи від 40-50% до позицій, які подорожчали на 300%. Цемент, арматура, металопрокати, газоблок, дерево, пінопласт, гіпсокартон, вікна, плитки, кабелі тощо. Абсолютно всі матеріали, навіть локальні, які виготовляються в нас у регіоні. До прикладу, щебінь, чорнозем – ціни на них також зросли внаслідок здорожчання пального та логістики.

Як Ваша компанія виходить з цієї ситуації, з огляду на активні будівельні роботи? Можливо, домовляється з постачальниками про якісні аналоги тощо? Чи впливає це на терміни будівництва? Адже аби проаналізувати, яку заміну краще обрати, потрібен додатковий час.

Нині запрацював імпорт, почали завозити в Україну деякі матеріали, але, так чи інакше, це все досить ускладнено, тому дефіцит на ринку спостерігається й досі. Тож від певних матеріалів ми відмовляємось, певні замінюємо та стараємось здебільшого використовувати локальну продукцію. І тут вже в нас стоїть питання не вибору, а того, що є в наявності. Водночас усе доводиться замовляти заздалегідь і купляти гуртом. Якщо раніше ми могли отримати те, що нам потрібно, в моменті, то нині мусимо вкладати великі суми грошей і купувати обсяг продукції з оглядом на рік, пів року вперед. 

Чи впливає це на терміни? Звісно, що так. Вони збільшуються та ускладнюються, тому що є ситуації, коли ми зіштовхуємось з відсутністю матеріалів, відповідно, процес зупиняється. Особливо це було відчутно, коли спостерігався дефіцит пального, коли було обмеження по його видачі. До прикладу, в нас уся габаритна техніка за день спалює, залежно від інтенсивності роботи, від 500 до 1000 літрів. Уявіть собі, з якими викликами довелось зіштовхнутись, лишень щоб забезпечувати пальним будівельну техніку.

Чи не боїтесь Ви, що зростання ціни на матеріали потягне за собою збільшення витрат у Вашої ЦА і призведе до того, що клієнти почнуть ще менше витрачати гроші на такий продукт як котеджі в Карпатах?

Нам боятись вже пізно, ми своє відбоялись. Чи звузиться ринок і чи впаде купівельна спроможність? Він вже звузився, купівельна спроможність вже впала, і нині досить нелегко працювати. Зараз у нас стоїть завдання довести до готовності ті об'єкти, що ми почали. Наразі ми працюємо на генерацію нового продукту, в якому буде інший поріг входу, інший чек, і водночас цей продукт має бути ще більш технологічним, свіжішим архітектурно, а також прогресивнішим. Внаслідок яких компенсаторів ми це організуємо – поки що сказати не можу. Коли такий продукт презентуватимемо, проведемо аналіз, привідкриємо певні секрети. 

Як зростання цін на будматеріали вплине на ціноутворення на об’єкти нерухомості в Україні? Чи прогнозуєте Ви подальше зростання вартості будівельних матеріалів? 

Зростання цін на будівельні матеріали вже вплинуло суттєво на вартість квадратного метра та фінальні об’єкти. Не маю відповіді, на скільки % вона ще може піднятись. З її зростанням впаде купівельна спроможність, відповідно на будівельному ринку може статись колапс. Немає покупця – немає ринку. Об'єкти зупинятимуться, перетворюватимуться на довгобуди. Війна триває (на жаль, для когось вона вже закінчилась), коли настане довгоочікувана перемога – ніхто не знає. І ніхто не знає, скільки років після війни нам ще відбудовуватись, відшкодовувати збитки. 

Чи підняли Ви ціну на оренду, щоб втримати обіцяний прибуток власникам будинків у КМ Skogur, який декларували до війни?

Ціни на оренду ми не підняли, на якомусь етапі ми навіть їх опустили, потім повернули до ринкового рівня. Гарантувати те, що було раніше, в момент ведення повномасштабної війни, обвалу курсу та краху економіки, коли 10-15% заможних українців виїхали і великий рівень безробіття – про що тут говорити? Тут завдання інше – вижити, втримати об'єкти ліквідними та долучитись до допомоги ЗСУ. Говорити про високу дохідність дуже складно, бо ситуація змінюється щодня. Наші інвестори це розуміють і долучаються до допомоги країні, в минулому інтерв’ю я розповів докладніше про це. 

У гривні в інвесторів залишились ті самі прибутки, змінились лише в еквівалентному вираженні в доларах, але це річ, на яку ми ніяк не можемо вплинути. 

Нині стоїть не так питання дохідності чи прибутковості, як безпеки та комфорту. Карпати так чи інакше значно безпечніші за інші регіони, і саме такі місця, як Skogur, дають змогу людям побути в тиші, на природі, без звуків сирен, вибухів і привести себе до нормального стану. Бо жити в більшості міст нині – це досить складно, це постійний стрес і тривога і, на жаль, загроза життю.