Інтелектуальна власність, нерухомість і будівництво: точки дотику
Незважаючи на «нерухому» складову вашого бізнесу, питання інтелектуальної власності так чи інакше постануть у вашій господарській діяльності. Й чим раніше це станеться, тим більше шансів на належне врегулювання цієї сфери правовідносин з точки зору охорони власних прав інтелектуальної власності та забезпечення дотримання прав інтелектуальної власності інших.
Текст: Вікторія Сопільняк, партнер патентно-юридичної агенції «Дубинський і Ошарова», адвокат
Термін «інтелектуальна власність» нерідко ототожнюють з об’єктами права інтелектуальної власності, згадуючи торговельні марки, патенти, промислові зразки, авторське право, комерційну таємницю тощо. Все з переліченого може бути «дотичним» до нерухомості. Нижче коротко про основні об’єкти права інтелектуальної власності, які слід враховувати, здійснюючи діяльність у галузі нерухомості.
АВТОРСЬКЕ ПРАВО
Працюючи у сферах будівництва та нерухомості, не варто «нехтувати» авторським правом. Різноманіття об’єктів авторського права, які можуть виникнути в згаданих галузях, не вичерпується наступними: твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва, ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, архітектури й інших сфер діяльності, літературні твори (наприклад, різноманітні звіти, списки, брошури тощо), фотографічні твори, художні зображення, віртуальні тури, 3D-моделі, твори скульптури, графіки, дизайн, бази даних, програмні продукти.
Важливо усвідомлювати, коли виник об’єкт авторського права, яким є цей об’єкт і кому належать права. Зазвичай авторське право перебуває на перетині інтересів трьох суб’єктів: автора, замовника робіт і підрядника. При цьому, якщо автор перебуває із замовником робіт у трудових відносинах, не завжди варто розраховувати на «автоматичне» набуття останнім майнових авторських прав на службовий твір. Слід уважно поставитися до умов трудового договору, посадової інструкції, обов’язків працівника, виплати йому винагороди тощо.
Більш прискіпливого ставлення потребують також відповідні цивільно-правові договори, внаслідок виконання яких може бути створений об’єкт авторського права: слід не забувати про належне формулювання предмета договору, підстав створення об’єкта, технічного завдання, підстав переходу прав, умов і строків передання матеріального носія тощо. Якщо кортить щось «запозичити», варто пам’ятати про строк охорони авторського права – все життя автора і 70 років після його смерті. Іноді здається, що «запозичивши» та творчо доробивши, нічиїх авторських прав не порушиш, проте це не так. Законно похідний твір може бути створений за згодою суб’єкта майнових авторських прав вже наявного (первинного) твору. В українській судовій практиці відомі непоодинокі випадки спорів щодо порушення авторських прав, наприклад, у проєктній документації. Порушеннями авторських прав визнавалися використання ескізів, зміна кольорового рішення проєкту тощо.
ТОРГОВЕЛЬНІ МАРКИ
Офіційним визначенням торговельної марки є наступне: це будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів. Дуже часто їх називають «брендом», «логотипом», «лого», «знаком», «торговою маркою» тощо.
Не може не надихати той факт, що нині практично всі компанії, які здійснюють діяльність на ринку нерухомості, усвідомлюють важливість маркування свого продукту відповідною торговельною маркою. Працюючи над розробкою нового проєкту, не варто зволікати з поданням заявки на реєстрацію торговельної марки. Чим раніше, тим краще. Тут діє банальне: «хто перший встав, того й капці». Важливим є обрання «сильного» позначення для торговельної марки, а також перевірка його на відсутність прав третіх осіб. Торговельними марками зазвичай охороняють, а в разі потреби згодом і захищають «ім’я» будівлі, споруди, комплексу, іншого об’єкта нерухомості (TETRIS HALL, Smart Plaza, SENATOR, IQ Business Center, PecherSKY), «ім’я» компанії (групи компаній) – девелопера, компанії з управління нерухомістю, її обслуговування тощо (KAN Development, GEOS тощо).
КОМЕРЦІЙНЕ (ФІРМОВЕ) НАЙМЕНУВАННЯ
Комерційне (фірмове) найменування відрізняє компанію як суб’єкта господарювання з-поміж інших. Мати його – це право, а не обов’язок. І так, це не те саме, що й «банальне» обов’язкове найменування юридичної особи (організаційно-правова форма та назва). Право на комерційне найменування виникає з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов’язкового подання заявки на нього або його реєстрації та незалежно від того, чи є комерційне найменування частиною торговельної марки. Іноді ці об’єкти збігаються, проте варто пам’ятати, що їх «функціональне» призначення різне: торговельна марка дає змогу вирізнити товари/послуги, а комерційне найменування – власне особу – господарюючого суб’єкта.
ПАТЕНТИ (ВИНАХОДИ)
Не заглиблюючись у тонкощі патентного права, хочеться нагадати, що технічні рішення, які використовуються у сфері нерухомості та будівництва, можуть бути предметом патентної охорони.
Патентами на винаходи (корисні моделі) можуть охоронятися технічні рішення, що стосуються продукту та способу його виготовлення. Такі технічні рішення можуть використовуватися на будь-якому етапі процесу девелопменту проєкту, зокрема під час будівництва. Відомими є випадки реєстрації як винаходів (корисних моделей), наприклад, специфічних способів рекламування, способів обміну інформацією тощо. З одного боку, щось таке технологічне може бути створене вашою компанією, і якщо воно відповідає умовам патентоздатності, не слід нехтувати можливостями зареєструвати винахід (корисну модель). З іншого боку, технічне рішення, яке використовується у вашій діяльності, може бути предметом патентних прав інших осіб – у такому випадку варто подбати про належне врегулювання всіх питань використання відповідного об’єкта права інтелектуальної власності.
КОМЕРЦІЙНА ТАЄМНИЦЯ
Комерційною таємницею за законодавством України вважається інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона загалом чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які зазвичай мають справу з видом інформації, до якого вона належить. У зв’язку з цим вона має комерційну цінність та була предметом адекватних наявним обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію. Такою інформацією можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого й іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.
У сфері нерухомості та будівництва комерційною таємницею може бути, наприклад, стратегія та політика ціноутворення, маркетингова стратегія, майбутня рекламна кампанія, політика поводження з клієнтами, список клієнтів, відомості щодо контрагентів, певні угоди, договори тощо.
Варто пам’ятати, що визначення складу й обсягу відомостей, що належать до комерційної таємниці, та порядку їх захисту є прерогативою власника бізнесу та/або уповноваженого ним керівника відповідного підприємства. Визначаючи склад комерційної таємниці, не слід забувати про необхідність врахування положень чинного законодавства України, які містять певні винятки щодо визнання інформації комерційною таємницею (наприклад, хоча й не зовсім «свіжу», але чинну Постанову №611 від 9 серпня 1993 року «Про перелік відомостей, які не є комерційною таємницею»).
Отже, на практиці слід подбати про наявність на відповідному підприємстві положення про комерційну таємницю, яке має містити власне склад інформації з обмеженим доступом, порядок доступу до неї, роботи з нею. Також варто забезпечити наявність інструкції щодо дотримання режиму нерозголошення комерційної таємниці та розробити й підписати з особами, що матимуть доступ до комерційної таємниці, угоду про її нерозголошення (NDA – non-disclosure agreement).
Безумовно, вирішувати вам: перейматися чи ні нюансами набуття, охорони та використання об’єктів права інтелектуальної власності в означеній сфері діяльності. Якщо стиль управління вашим бізнесом не передбачає опції застрахуватися від усіх усвідомлюваних потенційних ризиків і ви звикли долати проблемні моменти по мірі їх надходження, тоді просто варто пам’ятати, що неврегулювання питань інтелектуальної власності належно та вчасно якраз і є тим ризиком, який супроводжуватиме вашу комерційну діяльність.
Стаття опублікована в журналі Commercial Property №4(201) травень 2020.
