Досвід EVB: до чого бути готовим, працюючи із замовниками з Великої Британії

Анатолій Чегусов, генеральний директор EVB

Цього року EVB здає свій другий об’єкт, реалізований у Великій Британії. Це Compass: 16-поверхова будівля для студентів, розташована у самому серці Бірмінгема. Нині там закінчується зовнішнє оздоблення й от-от буде знято риштування. Втім, це не заважає студентам, які, завдяки вчасному завершенню робіт із фасадного скління, вже мешкають у своїх кімнатах із початку навчального року – як і було обіцяно.

Дотримуватися слова – це для Великої Британії справа не тільки букви контракту, але й честі. Для українських компаній – також. Як це: працювати на британському ринку і які відмінності від українського, ділюся з власного досвіду.

Передусім зазначу, що британський ринок прозорий і забюрократизований до останньої крапки в контракті. «Зайти» в проєкт можливо винятково шляхом тендера. Уже на етапі отримання завдання ти розумієш, що йти до кінця – це вже питання принципу. Адже британське завдання на проведення тендера – це комплекс документів і креслень (80-100 аркушів), що максимально описують усі можливі роботи підрядника, вимоги до матеріалів, вимоги до проєктування та до конструкцій. 

Відповідно, компанія EVB подавалася на конкурс уже з підготовленим концептуальним проєктом, розрахунками по кожному з матеріалів і детальним бюджетом.

Під концептуальним проєктом мається на увазі те, що проєктування здійснюється з урахуванням стандартних профільних систем. На їхній основі згодом буде розроблено спеціальний профіль. Також описуються типові вузли примикання віконного або фасадного блока до отворів у стіні. Проєктування, до речі, ведеться з використанням BIM-технологій. Адже у складі тендерної документації серед усього іншого є кваліфікаційний опитувальник, що дає змогу замовнику оцінити рівень ВІМ-обізнаності потенційного підрядника.

Після оголошення результатів тендера компаніяпереможець має 1,5-2 місяці часу на доробку вузлів примикання саме під цей проєкт. Кожне креслення, кожен параметр перевіряється командою вузькоспеціалізованих фахівців під керівництвом фасадного консультанта з боку замовника. Перевіряються такі параметри, як акустика, теплопровідність, навантаження тощо, й кожен розрахунок має бути підтвердженим. Паралельно партнер-постачальник профільних систем веде роботи з виготовлення спеціального профіля, з якого ми вже на заводі збиратимемо конструкції.

Також у наші обов’язки входить виготовлення мокапа – зразка, що має відповідати габаритам і перетинам майбутнього фасаду. Один такий взірець, а саме повноцінний фрагмент фасаду розміром 6х6 м, ми виготовляли та монтували у випробувальному центрі в Бельгії, де він проходив низку тестувань на відповідність його характеристик міжнародному стандарту CWCT. Ще один, трохи менший за габаритами, відправився з нашого виробництва в Києві до Бірмінгема на остаточне затвердження архітектурного рішення міською владою (планувальниками). І лише після цього, отримавши всі дозволи від архітекторів і «добро» від міських планувальників, ми можемо братися за детальне проєктування та виготовлення конструкцій.

Кожна з готових конструкцій має суворо відповідати британській нормативній базі. Часто вимоги до навантажень і технічних властивостей матеріалів є значно вищими, ніж в Україні. Також стандартна гарантія на фасадні роботи й конструкції в Англії – 12 років: це дуже велика відповідальність. Також протягом усього цього строку мусить діяти дорога страховка.

І найважливіша, на мою думку, специфіка проєктування та виконання робіт, якої так не вистачає Україні, – це протипожежні рішення. Після жахливої пожежі в багатоповерхівці Grenfell Tower у Лондоні в 2017 році, британці переглянули вимоги до будівельних матеріалів і зробили їх значно жорсткішими. Шкода, але матеріали, які для Великої Британії є обов’язковою нормою, ще не представлені на ринку України. Проте завдяки можливостям, які нині відкриті перед кожним із нас, зокрема й особливо вчитися на чужому досвіді, я сподіваюся, що це незабаром зміниться. ℗