08.06.2023

Будівельні матеріали в Україні: ринку потрібен нагляд

Від початку поточного року український ринок будматеріалів мав працювати за новими правилами згідно з регламентом №305. Проте воєнний стан вніс корективи. Європейський шлях сектору відбувається одночасно із забороною на перевірки якості будівельної продукції, чим можуть користуватися недоброчесні компанії. Про це й не тільки говоримо з Наталією Дюжиловою, заступницею голови Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ), і Костянтином Салієм, президентом Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів (ВСВБ).

Текст: Тетяна Антонюк


20230607-2.jpg

1 січня 2023 року набув чинності Закон України «Про надання будівельної продукції на ринку». Що він передбачає, змінює?

Наталія Дюжилова: Закон «Про надання будівельної продукції на ринку» є імплементацією Регламенту (ЄС) №305/2011. Дія Закону поширюється на будівельну продукцію, що вводиться в обіг або надається на ринку України. Фактично цей Закон встановлює в нас ті ж самі правила та порядки, за якими працює галузь виробництва будівельних товарів у всій Європі.

Що це дає нам?

Передусім – можливість для підписання угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (Agreements on Conformity Assessment and Acceptance of Industrial Goods (ACAA)), яка передбачає такий собі промисловий безвіз. Тобто наші виробники зможуть постачати продукцію, виготовлену за європейськими правилами щодо міцності, надійності, безпеки, екологічності й інших критеріїв, на ринок ЄС, і так само представники ЄС зможуть постачати свої товари на український ринок без додаткових акредитацій, документів, випробувань тощо.

Цей Регламент також передбачає такий інструмент, як ринковий нагляд – це напрям контролю відповідності встановленим вимогам будівельної продукції. Закон передбачає певні правила, згідно з якими вона має вироблятися, стандарти, яким вона має відповідати, і перевірки їхнього виконання та дотримання. Для розуміння лише обов’язкових стандартів для будівельних матеріалів у нас імплементовано понад 600.

Нині на нашому ринку будматеріалів має бути так: виробник вказує в декларації показники свого товару, заявляє, що виготовляє його відповідно до певного нормативного документа, і далі несе відповідальність, зокрема й фінансову, за якість продукції, за те, що вона відповідає критеріям, зазначеним у декларації. Такі декларації з’являтимуться в кабінеті виробника будівельних матеріалів у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ). Також туди вноситимуться й дані досліджень такої продукції, а саме сертифікат, який посвідчує те, що вона пройшла випробування в акредитованій лабораторії. До речі, Регламент №305 передбачає й імплементацію стандартів щодо випробувань. Нині вони повністю такі ж, як і в ЄС: йдеться про вимоги до обладнання, процесу досліджень, компетенції працівників лабораторії тощо. Також у ЄДЕССБ можуть вноситися іноземні протоколи випробувань, якщо продукція імпортується. Будь-хто матиме змогу відкрити цю систему, ознайомитися з декларацією і сертифікатом того матеріалу, який його цікавить, оцінити його характеристики. Передусім користуватимуться нею дистриб’ютори та продавці, які обов’язково мають перевіряти, чи має продукція знак відповідності, супровідні документи тощо.

А якщо будівельна продукція не відповідає вимогам Регламенту №305?

Наталія Дюжилова: Раніше контролюючі органи були націлені на те, щоб виявити якісь невідповідності на ринку будматеріалів, але після цього не вживалося жодних заходів, які могли б впливати на процес їх надання на ринок. Тепер у нас з’являються можливості щодо обмеження надання такої продукції на ринок, вилучення її з ринку та навіть вилучення з обігу. Це подібно до того, як працює автомобільний сектор: якщо є якась невідповідність у якості, то компанія-виробник відкликає товар.

Як контролюватиметься будівельна продукція, її відповідність тому, що заявлено в декларації?

Наталія Дюжилова: Регламент №305 передбачає перевірку продукції відповідно до секторального плану та поза планом. Крім наших виробників контролюватимуться також матеріали, які ввозяться на територію України, щоб наш ринок не був заполонений недоброякісним імпортом, фальсифікованими товарами тощо.

Хто перевірятиме продукцію фізично?

Наталія Дюжилова: У Державній інспекції архітектури та містобудування України є інспектори, які підготовлені для роботи за цим напрямом. Це 10 осіб центрального апарату та фахівці у 23 територіальних відділеннях. Загалом це 90 осіб, тобто по 2-3 людини на область, які можуть здійснювати цей процес, а саме перевіряти продукцію відповідно до секторального плану чи позапланово відповідно до скарг, які будуть надходити.

Крім ДІАМ є ще органи оцінки відповідності – акредитовані лабораторії, які видають і завантажують в ЄДЕССБ сертифікат, який посвідчує те, що матеріал пройшов необхідні випробування в Україні. Вони також можуть приймати й завантажувати іноземні протоколи випробувань від закордонних акредитованих лабораторій, якщо продукція імпортується.

Регламент №305 не працює в повному обсязі. Чому?

Наталія Дюжилова: Зважаючи на воєнний стан, було продовжено термін дії попереднього регламенту. Тому нині й до 2025 року одночасно діють два регламенти: виробники зможуть вводити в обіг продукцію або за старим, або за новим. Хоча фактично з 1 січня поточного року в нас мав би діяти лише 305-й.

Крім цього, на період воєнного стану діє постанова №303* щодо заборони проведення перевірок. Фактично ДІАМ та інші органи ринкового нагляду тимчасово не мають можливості здійснювати одні зі своїх повноважень і забезпечувати виконання Регламенту.

20230607-1.jpg

Тобто якість будівельної продукції на українському ринку зараз не контролюється?

Костянтин Салій: Так. І шахраї користуються забороною на перевірки.

В Україні ще до початку роботи ринкового нагляду була така ситуація: якщо порахувати незаконні контрабандні, контрафактні та фальсифіковані будівельні матеріали, то їх частка в загальному обсязі становила від 30% до 40%.

Нині нас непокоять декілька моментів.

Почну з проблеми так званого гаражного виробництва, яке виготовляє, наприклад, до 20 марок будівельних сумішей сумнівної якості, але вказує на пакованні відомі бренди. На жаль, така продукція й далі розповсюджується на нашому ринку.

Ще в нас є така пошесть, як перемішування дорожчих матеріалів із дешевшими. Це спостерігається, наприклад, при укладанні дорожнього полотна. Для цього навіть використовують відвали від збагачувальних комбінатів. Зрозуміло, що подібні дороги довго не слугують. Але для таких діячів настав гарний період: вони можуть сховати свої махінації, сказавши, що дороги розтрощені не через низьку якість матеріалів, а через пересування важкої військової техніки.

На наш ринок продовжує потрапляти іноземна продукція, яка є не лише неякісною, а й надходить, зокрема, з ворожої країни. Ми вже маємо сигнали від продавців скла, що до нас із боку Дніпропетровської області чи навіть із Польщі заїжджають фури з білоруським склом. Як це вдається? Для мене взагалі велика таємниця, але під час війни такі речі відбуваються. Крім того, виробники з усього світу розуміють потреби нашої країни у склі, яке ми самі, до речі, не виготовляємо з 2014 року. Наші потреби оцінюються у 750 мільйонів м2. Тому нам намагаються продати скло азербайджанське, киргизьке, індонезійське тощо, яке виготовляється навіть не за радянськими стандартами, не говорячи вже про європейські. І такий матеріал ніхто не контролює. Інший приклад – турецький цемент. Я розумію, що в цій країні є гарні титульні виробники цього матеріалу, але є, на жаль, і шахраї, які часто користуються можливістю постачати морським шляхом певні обсяги низькоякісного цементу. Ми не знаємо, як він потрапляє до України, хто і як пропускає його через кордон. Але прикро, що такий цемент може використовуватися при відбудові. 

Не менш важливим є питання оперативної перевірки дії сертифікатів. Адже в країну можуть завезти товар, у якого термін дії цього документа завершується або вже завершився. Це є проблемою, оскільки продукція має «шлейф» у рік-півтора, поки вона продасться.

Тож наша мета, щоб просто зараз Україну не перетворювали на смітник з невідомих матеріалів, непотребу, навіть якщо товар надходить із дружніх країн. З усім цим треба боротися. Ми хочемо, щоб, з одного боку, від недоброчесної конкуренції були захищені виробники, і титульні, і невеликі, але які працюють правильно, з іншого боку – щоб були захищені кінцеві споживачі від низькоякісних і навіть небезпечних товарів.

Продовження читайте в журналі Commercial Property №2(228-229) квітень-травень 2023.

Читайте також інтерв'ю Костянтина Салія «Будівельний фронт».