06.05.2021

Автоматизація процесів – як BIM-технологія економить гроші забудовника

Авторська колонка Андрія Яцентюка, засновника бюро архітектурних рішень Design Hub International

Будівельні технології не стоять на місці, а постійно розвиваються, зокрема в напрямі автоматизації процесів проєктування та будівництва. Однією з найважливіших таких технологій є BIM (Building Information Modeling). Це певний стандарт, який застосовується в будівельній сфері для того, щоб відобразити всі елементи будівлі в єдиному 3D-середовищі моделі та дати про неї детальну інформацію. BIM-стандарт активно використовується у світі та часто регламентований на законодавчому рівні.

BIM-технологія – це система 3D-моделювання, яка містить елементи інженерії, конструктивних, архітектурних та інтер'єрних частин, благоустрою. У неї можна закладати все, що стосується будівельного процесу, та пов'язати це з графіком будівництва. Чому це важливо? Річ у тім, що кожен день на будівельному майданчику може коштувати умовно мільйони гривень, тож будь-який простій, який виникає внаслідок того, що один підрядник конфліктує з мережами іншого, може збільшити строк і, як наслідок, затратність реалізації проєкту. Більшість таких речей можна уникнути ще на етапі проєктування за допомогою BIM-моделювання.

На етапі експлуатації ця технологія також дає свої переваги. Так, керівна організація матиме докладну інформаційну 3D-модель з даними про те, де розташовані всі елементи інженерії з їхніми артикулами та моделями, а також, наприклад, де передбачено армування стін. Тобто у разі потреби ремонту чи реконструкції буде зрозуміло, де могла статися поломка та який елемент потрібно замінити.

Ця технологія досить поширена й в Україні. Наприклад, у 2020 році був прийнятий національний стандарт про використання BIM у проєктуванні та наразі обговорюється впровадження практики обов’язкової передачі BIM-моделі на етапі проходження експертизи проєкту. Що стосується нашої компанії, то завдяки застосуванню BIM-моделювання в проєктах нам вдалося втілити багато речей, які при 2D-проєктуванні призвели б або до проблем, або до неможливості реалізації тих чи інших рішень.

Прикладом, який це показує, є київський ТРЦ, над яким ми працювали. Це була реконструкція наявної будівлі із заданими відмітками поверхів й обмеженнями у вигляді конструктиву. Для того щоб зберегти висоту вітрини першого поверху об’єкта, нам доводилося протискатися в міліметри. Ми навіть зробили унікальну річ – створюючи нові галереї другого поверху, пропустили повітроводи, що забезпечують повітрообмін першого поверху, через тіло квадратних зварних балок. Це дало нам змогу зберегти максимальну висоту вітрини. Однак без BIM-моделювання інженерам не вдалося б довести цей проєкт до його втілення в життя.

Авторська колонка опублікована в журналі Commercial Property №4(212квітень 2021.

Читайте також авторські колонки Андрія Яцентюка «Підсумки 2020 року: від шоку до адаптації» та «Нова роль архітектора − творчий керівник».