Андрій Яцентюк, Design Hub International: «В України є унікальний шанс відновити міста за європейськими стандартами. Не можна його втратити»

Андрій Яцентюк, засновник міжнародного бюро архітектурних рішень Design Hub International, розповів про майбутнє пошкодженого ТРЦ і БЦ RETROVILLE, стратегії відновлення українських міст та інсайти, як працює команда архітекторів в умовах війни. 

Широкомасштабні воєнні дії в Україні тривають понад два місяці. Як змінилася робота компанії Design Hub International після їх початку? 

За ці понад два місяці змінилось все наше життя, і, звісно, робота зокрема. Перше, про що ми потурбувались, – це люди, наша команда. Ми зберегли всіх, і ключове завдання зараз – забезпечити кожному члену DHI довоєнний обсяг роботи.

До загрози війни ми поставились дуже серйозно ще до початку вторгнення окупанта і потурбувались про збереження інформації. Офіс було підготовлено до консервації, інформація скопійована та перенесена на фізичні носії. Ми також налаштувати автоматичний бекап до хмарних сервісів і повністю підготували комп’ютери для роботи команди віддалено в онлайні. 

Нині як ніколи дуже важливо дотримуватись термінів виконання завдань, попри всі складнощі. Тому в офісі в Києві проведено дві незалежні гілки інтернету, що дає змогу працювати в нашому звичайному темпі, без збоїв. 

У якому режимі працює український підрозділ компанії? Ваші співробітники переважно працюють віддалено чи, можливо, повертаються до офісу? 

Ми працюємо повним складом над проєктами в нашій державі та за її кордонами. Більшість співробітників працюють у нашому тимчасовому офісі на заході України, а ті, хто залишився у столиці, включаючи мене, створюють проєкти в нашому київському офісі, без змін у графіку. За потреби команда може працювати віддалено, ми створили для цього всі умови. 

Впевнений, що скоро експертиза DHI буде вкрай необхідна країні – ми маємо досвід у створенні та відбудові інфраструктурних об’єктів. 

Яка ситуація з проєктами, над якими Ви працювали на момент розгортання воєнних дій? Ви продовжуєте роботу над ними, вони призупинені чи, можливо, замовники зовсім від них відмовились? 

Нині ми сконцентровані здебільшого на волонтерських ініціативах і виконанні проєктів, що не заморожені. За період війни ми розробили проєкт містечка для переселенців і нині спілкуємось з місцевою громадою для втілення його в життя. Для його реалізації знадобляться підтримка держави та кошти бізнесу – як українського, так і закордонного. Вже є перші домовленності з німецьким фондом про поставку 43 модулів для містечка.

До 24 лютого в нас було близько 20 проєктів тільки на українському ринку, нові мали початися протягом декількох місяців. А нині залишились два в активній фазі будівництва та декілька, над якими ми продовжуємо працювати, проте за неясної перспективи їх продовження. 

Чи зверталися до Вас нові клієнти за останні два місяці? 

Ні. Нині основний наш фокус на волонтерських проєктах – тих, що можуть допомогти зараз і на перспективу – коли країна, після нашої перемоги, почне відновлення. Тому ми, розробивши зусиллями команди DHI проєкт для тимчасово переміщених осіб, звертаємося до фондів, донорів, меценатів, ведемо перемовини з різними ОВА для виділення землі для розміщення містечка. 

Ваше бюро розробляло проєкт київського ТРЦ і БЦ RETROVILLE, який був частково зруйнований. Чи мали Ви змогу оцінити масштаби пошкоджень? 

Окупанти завдали шкоди близько 40% конструктиву всього комплексу загальною площею 118 000 м2. ТРЦ і БЦ можна відновити, але це дуже суттєві втрати. Власники RETROVILLE уже звернулися до мене та моєї команди щодо проєкту реконструкції будівлі. Ми почали обдумувати, що можна зробити. 

Які є можливості щодо відновлення ТРЦ і БЦ RETROVILLE? Скільки часу для цього знадобиться?

Ще зарано говорити про кількість ресурсів для відновлення. Вони підраховуються тоді, коли погоджений проєкт реконструкції. 

Щодо термінів, то в реаліях мирного часу нам би знадобилося близько восьми місяців. Проте з огляду на складність логістики та дефіцит матеріалів у реаліях воєнного часу, то, найімовірніше, йтиметься щонайменше про рік. 

Можливо, при проєктуванні та будівництві цього об’єкта були використані певні рішення/технології, що дадуть змогу швидше відновити частину будівлі? 

Говорячи про RETROVILLE, мені дуже важко бути спокійним. Коли я вперше побачив відео вибухів, то враження було приблизно таке, як побачити свою дитину пораненою. Не менше. Але зараз емоції трохи стихли, і можу говорити, що пошкодження ТРЦ і БЦ можуть стати для нас можливістю виправити ті недоліки в плануванні, які нам «дісталися у спадок» від оригінального проєкту RETROVILLE ще від 2010 року. Багато чого можна зробити більш зручним і кращим з погляду функції сучасного торгового об’єкта. 

Але водночас я хочу зберегти історію будівлі. Що сталося, те сталося. Це не можна забувати, треба переосмислювати. У японців є такий вид реставрування – кінцугі – коли тріщини не прибирають, а навпаки покривають золотою фарбою. Форма залишається тою самою, але тріщини дають інформацію про те, що відбувалось. На мою думку, такий підхід потрібно застосувати до RETROVILLE. 

Ваше бюро також працює за кордоном. Чи вплинули воєнні дії в Україні на цей напрям Вашого бюро?

Два наші офіси – київський і роттердамський – дуже пов’язані між собою. Більшість проєктів на паузі, але в активних, які я перерахував із самого початку, бере участь більшість команди. Також працюємо над проєктом бізнес-центру в колаборації з британськими партнерами. Звісно, диверсифікація допомагає підтримувати всю команду на плаву.

Нині багато говориться про те, які зміни можуть відбутися в проєктуванні будівель після закінчення широкомасштабних воєнних дій в Україні. Передусім йдеться про житлові проєкти, зокрема про бомбосховища та правило двох стін у таких будівлях. На Вашу думку, що іще необхідно врахувати в житлових проєктах у майбутньому?

До цього питання треба підходити з усією серйозністю та відповідальністю. На рівні держави необхідно контролювати, щоб відновлення міст відбувалось на належному рівні. Україна вже виростила багато талановитих архітекторів і містобудівельників, які готові підключитися до державних ініціатив. Головне зараз – дати їм дорогу та не потопити їхні ідеї у корупційних схемах. У нас має бути запроваджена європейська практика з відкритими конкурсами, залученням до прийняття рішення громад і незалежних експертів. 

А щодо стратегій відновлення міст, то, наприклад, можна вибрати один із шляхів: умовно назвемо їх роттердамський і краківський. Перший передбачає спорудження нового міста практично з нуля, а другий – відновлення будівельного фонду в майже первинній конфігурації зі збереженням архітектурного стилю міста, що було зруйноване, але більш адаптоване під сучасне життя. 

Я виступаю за краківський шлях відновлення країни, адже у нас все ще залишається більша частина інфраструктури – дороги, магістралі, вздовж яких лежать основні міські мережі – і їх необхідно враховувати при відновленні міст. 

На чому хочу окремо наголосити – є можливість реалізовувати всі проєкти в колаборації з європейськими колегами, по максимуму задіяти їхній досвід. Тим паче, що більшість міжнародних архітектурних бюро згодні допомагати нам на волонтерских засадах. В України є унікальний шанс відновити міста за європейськими стандартами. Не можна його упустити. 

Чи потрібно вносити зміни у проєктування об’єктів комерційної нерухомості: торгових центрів, бізнес-центрів, готелів? Якщо так, які б зміни Ви запропонували?

Безпека – понад усе. Саме вона виходить на перший план при проєктуванні всіх споруд – як інфраструктурних об'єктів, так і житлового фонду. В частині країни, яка межує або наближена до «божевільного сусіда», актуальним стане ізраїльський формат житла, де в кожній квартирі є безпечна зона з бетонними стінами та вікном. 

Також по всій країні гостро постало питання комфортних бомбосховищ у житлових будинках і будівлях загального користування, з місцями для сну, догляду за дітьми, якісною вентиляцією та інтернетом. Наприклад, нові ТРЦ і БЦ мають бути оснащені підводкою незалежної електрифікації, інтернету, світла, щоб у разі пошкодження будівлі в бомбосховищі залишалися світло, тепло та зв'язок.