Ринок швидкомонтованих будівель: на хвилі попиту

Структура попиту на ШМБ за останні два роки приблизно однакова: передусім це склади та промислові об’єкти. ФОТО НАДАНЕ «ЛЛЕНТАБ УКРАЇНА»

Український ринок швидкомонтованих будівель по-своєму відчув складнощі 2020 року. Попри непростий період, сектор переважно добре пережив цей час. Його підтримав, зокрема, попит на будівництво нових логістичних, складських і виробничих приміщень.

Текст: Оксана Бабенко

ПОПИТ РОСТЕ

Торік український ринок нерухомості та пов’язаних із ним сегментів, зокрема виготовлення та поставки будівельних матеріалів, перебував під впливом двох основних чинників: глобального, а саме пандемії коронавірусу, та локального, тобто реформи Державної архітектурно-будівельної інспекції. Компанії, що задіяні у створенні та реалізації проєктів нерухомості, більшою чи меншою мірою відчули їхній вплив. Зокрема, невдала реформа призвела до того, що збудовані об’єкти вводилися в експлуатацію із затримкою, нові дозволи на будівництво майже не видавалися, що стримувало запуск нових проєктів. А це безпосередньо впливає на виробників і постачальників матеріалів.

Втім, попри складнощі минулого року, будівельна галузь України продемонструвала позитивну тенденцію: за даними Держкомстату, індекс будівельної продукції становив 104%. Та й для сектора швидкомонтованих будівель (ШМБ) зокрема минулий рік, враховуючи його складнощі та безпрецедентні умови, був доволі позитивним. За словами фахівців, серед чинників, які передусім підтримали цей ринок, були:

• активність щодо запитів на промислове будівництво;
• активність ринку складської та логістичної нерухомості (яка зумовлена переходом ритейлерів в онлайн і розвитком служб доставки, що формувало попит на відповідні об’єкти нерухомості для забезпечення діяльності таких компаній);
• розширення мереж продуктових супермаркетів;
• поява невеликих приватних виробництв;
• а також державні програми та реалізація інфраструктурних об’єктів.

Окрім того, завантаження виробників і постачальників продукції ШМБ було обумовлене й деякими іншими тенденціями. Це, зокрема:

• Перенесення реалізації проєктів з 2019 на 2020 рік. Тому ринок не відчув зниження попиту в цей період. Володимир Вихристюк, генеральний директор компанії «АЗБІ», зазначає, що торік багато виробників були завантажені на 2-3 місяці наперед.
• Відкладений попит 2019 року та першого півріччя 2020. «Два роки тому багато інвесторів займали позицію очікування, не в останню чергу через політичні зміни в Україні. Ця ситуація призвела до формування відкладеного попиту», – пояснює Костянтин Іванов, директор компанії «ЛЛЕНТАБ УКРАЇНА». У першій половині 2020 року рішення щодо нового будівництва практично не приймались, однак потім ситуація покращилася і раніше зупинені проєкти та плани замовників відновилися.
• Бажання замовників реалізувати проєкти в максимально короткий термін. Як пояснюють у компанії «АЗБІ», це пов’язано з намаганням скоротити час будівництва та мінімізувати ризики пандемії й економічної кризи.

Тож 2020 рік був доволі непоганим для деяких компаній і ринку ШМБ загалом. Наприклад, «ЛЛЕНТАБ УКРАЇНА», зокрема, вдалося виконати план щодо кількості нових контрактів у 2020 році. У компанії Rauta торік на фоні зростання ринку сендвіч-панелей на 15% обсяг продажів енергоефективних сендвіч-панелей виріс у 1,5 раза, а загальне зростання продажів досягло 35% порівняно із 2019 роком. У компанії CKS (Центр Каркасного Будівництва) виробництво та збут продукції збільшилися на 35%.

ОБСЯГ РИНКУ

Різноманітність видів продукції для швидкомонтованих будівель (а сюди належать металоконструкції та залізобетонні вироби для ШМБ, частина сектора сендвіч-панелей і частина сектора металочерепиці та профнастилу, модульні будівлі тощо) ускладнює оцінку обсягу ринку. Тому дані фахівців можуть відрізнятися.

Наприклад, компанія Rauta оцінює обсяг ринку в абсолютних показниках у 2,7 мільйона м² у 2020 році, це на 4% більше, порівнюючи із 2019. «Водночас варто зазначити, що через реформу ДАБІ близько половини збудованих об’єктів мали затримку прийняття в експлуатацію», – уточнив Андрій Озейчук, директор компанії Rauta. А от у CKS оцінюють обсяг ринку в 2020 році у 3-5 мільйонів м².

Інші дані наводить компанія TTRADE: за підсумками 2020 року загальний ринок ШМБ в Україні становив у грошовому еквіваленті близько 4,1 мільярда гривень, тоді як у 2019 – 4,7 мільярда гривень; тож обсяг сектора зменшився приблизно на 15%.

У PAU Group наводять статистику щодо окремих видів продукції. Так, у 2019 і 2020 роках ринок спожив 2 549 000 м² і 2 447 000 м² сендвіч-панелей відповідно, а залізобетонних виробів/конструкцій – 4 215 000 тонн і 3 794 000 тонн відповідно (варто зазначити, що з них приблизно 50% припадає на плити перекриття). За даними УЦСС, торік обсяг видимого споживання металоконструкцій становив близько 150 000 тонн, що на 15 000 тонн більше, ніж у 2019.

СТРУКТУРА ПОПИТУ

Якщо глибше зануритися у структуру попиту на ШМБ за останні два роки, то вона приблизно однакова: передусім це склади та промислові об’єкти.

Наприклад, торік найбільшим споживачем продукції TTRADE була складська нерухомість – 60%, а також ключові галузі української промисловості, які, на відміну від 2019 року, продемонстрували непогану динаміку. Зокрема, компанія працювала над такими проєктами, як логістичні комплекси Amtel і FM Logistic (Київська область). Серед промислових замовників – «МХП» (Вінницька та Черкаська області), «Донецьксталь» (проєкти «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» та «Шахта «Свято-Покровська №3» (Донецька область)), «Білоцерківська агропромислова група». Крім того, компанія поставляла продукцію і для інноваційного парку UNIT.City в Києві.

Така ж сама структура замовлень і в компанії «АЗБІ», тобто основними споживачами її продукції були складський і промисловий сегменти. Серед її проєктів, реалізованих у 2019-2020 роках, – склад-холодильник компанії «Дінтер Україна Скала» (Тернопільська область), виробничо-складський комплекс для «Київського картонно-паперового комбінату» (Київська область), станція обслуговування вантажних автомобілів «ІВЕКО УКРАЇНА» (Київська область), виробничий комплекс із виготовлення продуктів харчування (Київська область) тощо.

Більшість клієнтів «ЛЛЕНТАБ УКРАЇНА» – це також компанії, які будували виробничі та складські площі. Серед них чимало фірм, що так чи інакше пов’язані з агробізнесом, наприклад, сервіс і продаж сільськогосподарської техніки, комплекс для великої рогатої худоби, заморожування та холодне зберігання фруктів. Крім того, компанія реалізувала проєкти для виробників меблів, будівельних матеріалів, продуктів харчування (напоїв).

У Rauta основними споживачами за останні два роки були складський, торговельний і виробничий сегменти. Продукція, яку поставляє компанія, використана в об’єктах мережі супермаркетів Novus, ТРЦ RETROVILLE (Київ), СТО Horsch, фабриці «Метінвест» (Донецька область), заводі NPZ-Lembke (Житомирська область), Палаці Спорту «Україна» у Львові й багатьох інших.

А от у CKS серед основного попиту в 2020 році виділили ритейл, торговельну нерухомість, логістичні комплекси, виробничі будівлі та сільськогосподарський ринок. Серед найбільших проєктів компанії за останні декілька років – торгово-розважальний центр «КЛАСС» (Харків), логістичний комплекс (Харківська область), об’єкти торговельної нерухомості та ритейлу.

ГРАВЦІ РИНКУ

«Так історично склалося, що Україна має потужну базу для зведення швидкомонтованих будівель, тому ринок досить насичений виробниками», – каже Володимир Вихристюк. Загалом у цьому сегменті працюють виробники та постачальники продукції. Проте деякі компанії також об’єднують проєктну та будівельну спеціалізації. Поширеним є й інший приклад: як розповів Михайло Штомпель, генеральний директор компанії CKS, активну позицію на ринку займають заводи-виробники металоконструкцій, які додатково закривають питання, пов’язані з проєктуванням, виготовленням і постачанням продукції для ШМБ.

Щодо структури гравців ринку, то суттєвих змін за останні два роки не відбулося. Звісно, з’являються нові невеликі виробники, що, за словами Андрія Озейчука, призводить до жорсткої цінової конкуренції в дешевшому сегменті. Проте таким компаніям важко виживати. «Вони досить часто сходять із дистанції чи їх поглинають великі гравці. Останні нарощують свою присутність на ринку, відповідно частка дрібних і середніх гравців зменшується», – зауважив Михайло Штомпель.

Нині до основних постачальників і виробників продукції для ШМБ належать «АЗБІ», «БФ Завод», Житомирський завод огороджувальних конструкцій, ПБГ «Ковальська», «Обербетон», «Термастіл», CKS, Lindab, «ЛЛЕНТАБ УКРАЇНА», Rauta, TTRADE, SSM Group тощо.

КУРС НА ВДОСКОНАЛЕННЯ

Удосконалення продукції та послуг для ринку ШБМ відбувається у двох напрямах: діджиталізація й автоматизація, завдяки чому підвищується якість і швидкість будівельних процесів і рішень, скорочуються витрати, та покращення характеристик матеріалів. Зокрема, за останній час з’явилися нові програмні продукти, що дають змогу підвищити якість виготовлення конструкцій і зменшити їхню металоємність, провести попередню оцінку конструктивних рішень на етапі розробки концепції тощо.

«Останнім часом у галузі спостерігалося підвищення якості виробництва конструкцій ШМБ», – додає Володимир Вихристюк. Наприклад, у 2019-2020 роках на ринку з’явилися нові матеріали та технології для протипожежного оброблення металоконструкцій.

Компанія Rauta у 2020 році представила низку новинок для сегмента швидкомонтованих будівель, серед яких світлопрозорі покрівельні сендвіч-панелі, кутові панелі для архітектурної виразності будівель та нова технологія улаштування нащільників із прихованим кріпленням.

А компанія «ЛЛЕНТАБ УКРАЇНА», наприклад, пропонує альтернативні рішення у сталевих будівлях, що дають змогу розробляти оптимальне технічне рішення для проєкту незалежно від будівельних матеріалів, що використовуються. «Несуча конструкція може бути спроєктована як з використанням власної системи гарячеоцинкованих сталевих профілів, так і в ефективному поєднанні легких металоконструкцій з альтернативними матеріалами первинних несучих конструкцій, таких як залізобетон або колони з прокатної сталі», – розповів Костянтин Іванов.

Зі свого боку, в компанії CKS за останні роки помітили поширення використання безпрогонних систем і профнастилу. Також поширилось застосування утеплювача PIR замість базальтового утеплювача, встановлення малоуклонних дахів із застосуванням ПВХ-мембрани. «Це ті рішення, які мають економічну доцільність й ефект», – каже Михайло Штомпель.

ЦІНИ РОСТУТЬ

За останній час вартість продукції для швидкомонтованих будівель відчутно зросла. За різними даними, підвищення становило від 15% до 35%. Це передусім пов’язано зі здорожчанням складових продукції для ШМБ, зокрема металу.

Як розповідає Михайло Штомпель, зростання вартості металу почалося у четвертому кварталі 2020 року й продовжується у 2021 році. Зокрема, як повідомили в Rauta, ціни на сендвіч-панелі виросли на 18%. Згідно з даними TTRADE сендвіч-панелі з наповнювачем PIR подорожчали на 40-45% у всіх постачальників. Ця ж компанія оцінює середнє підвищення ціни готових виробів на 25-35%. А за даними Rauta, збільшення собівартості будівництва ШМБ становить приблизно 15-20%.

Водночас вартість монтажу швидкомонтованих будівель поки що залишається на рівні попереднього року.

НЕОДНОЗНАЧНІ ПРОГНОЗИ

2021 може стати роком відновлення бізнесу після пандемії. За умови відсутності нових катаклізмів (політичних, економічних тощо), а також продовження в Україні програм інфраструктурного будівництва та регіонального розвитку, розвитку ритейлу тощо ринок швидкомонтованих будівель може продемонструвати зростання.

З огляду на активізацію попиту на будівництво складських і логістичних комплексів і відкладений попит через торішню кризу, у компанії TTRADE вважають, що в разі стабілізації загальної ситуації в Україні динаміка цього сектора перевищить показники 2019 року. Крім того, у TTRADE вже відзначили зростання з початку поточного року кількості запитів на проєктування та будівництво ШМБ, зокрема з іноземними інвестиціями. Загалом, за її оцінками, орієнтовний обсяг ринку ШМБ у 2021 становитиме 5-7 мільярдів гривень. Розвиток цього сектора невіддільний від будівництва інфраструктурних об’єктів і планів приватних компаній. Тож у CKS прогнозують його зростання на 15-20%, зокрема завдяки новим логістичним проєктам.

А в компанії Rauta, навпаки, очікують, що у 2021 році ринок знизиться на 5-10%, хоча складський і аграрний сегменти покажуть помірну позитивну динаміку будівництва, а відтак і попиту на продукцію для ШМБ.

Зі свого боку, в «АЗБІ» прогнозують у цьому році збільшення вартості таких матеріалів і зменшення кількості постачальників. За очікуваннями її фахівців, попит на продукцію у 2021 році залишатиметься на минулорічному рівні.

У компанії CKS прогнозують зростання ринку ШМБ у 2021 році на 15-20%, зокрема завдяки новим логістичним проєктам
ФОТО НАДАНЕ CKS