ФОТО: «АНТІКА»
Підбиваючи підсумки 2020 року, ми припускали, що він може перевершити попередній за активністю законодавця в галузі містобудування. Карантин, введений в Україні через поширення COVID-19, справив непередбачуваний і довготривалий економічний ефект на учасників ринку будівництва. Та чи вгамувала пандемія наміри держави виправити сумнозвісний стан речей у сфері містобудування?
Текст: Олександр Буртовий, партнер юридичної фірми «Антіка», Василь Шеретько, старший юрист юридичної фірми «Антіка»
Для відповіді на питання стосовно того, чи вгамувала пандемія наміри держави виправити стан речей у сфері містобудування, достатньо звернутися до хронології правових новел 2020 року, яка красномовно засвідчує не лише спробу руйнації колишнього режиму управління галуззю, але й викликає відчуття незавершеності та здивування.
Зазначимо, що цей огляд обмежується лише організаційно-управлінськими та процедурними нововведеннями, які стосуються винятково будівництва об’єктів. Ми не торкалися змін законодавства, які опосередковано впливають на галузь містобудування (земельних, податкових, екологічних тощо).
НОВА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ МІСТОБУДУВАННЯ
13 березня 2020 року уряд прийняв постанову «Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» №218 (далі – Постанова №218) і постанову «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» №219 (далі – Постанова №219), які набрали чинності 18 березня 2020 року.
Цими рішеннями було припинено «одноособове керівництво» галуззю Державною архітектурно-будівельною інспекцією (далі – ДАБІ), що означало виконання єдиним органом не лише контрольно-наглядових і дозвільно-реєстраційних функцій, але й здійснення ліцензування в будівництві. Такий підхід до управління створював можливості для масштабних зловживань і широкого використання корупційних схем. Уряд ліквідував ДАБІ та створив замість останньої три органи, між якими розподілив її широкий функціонал: